Фролов Костянтин Васильович
ФРОЛО́В Костянтин Васильович (Фролов Константин Васильевич; 22. 07. 1932, с-ще Пєсочня, нині м. Кіров Калузької обл., РФ — 18. 11. 2007, Москва) — російський фахівець у галузі механіки та машинобудування. Доктор технічних наук (1970), професор (1971), академік РАН (1984; у 1985–96 — її віцепрезидент), іноземний член НАНУ (2000). Державна премія СРСР (1986), Ленінська премія (1988), премія РМ СРСР (1983, 1990). Герой Соціалістичної Праці (1990). Державні нагороди СРСР. Закінчив Брянський інститут транспортного машинобудування (РФ, 1956). У 1956–58 працював на Ленінградському металообробному заводі (нині Санкт-Петербург); 1961–2007 — в Інституті машинознавства РАН (Москва): 1964–75 — завідувач лабораторії вібраційної техніки, 1975–2007 — завідувач відділу біомеханіки, директор; водночас 1961–76 — у Московському технологічному інституті легкої промисловості: 1973–76 — завідувач кафедри теоретичної механіки та теорії машин і механізмів; від 1976 — завідувач кафедри теорії машин і механізмів Московського технічного університету. 1985–92 — академік-секретар Відділення проблем машинобудування, механіки і процесів управління РАН. Від 1977 — головний редактор журналу «Проблемы машиностроения и надежности машин». Наукові дослідження: прикладна теорія механічних коливань, коливання в машинах, віброзахист і віброакустика, біомеханіка систем людина– машина–середовище, міцність атомних реакторів, проблеми природної та техногенної безпеки.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Теория вибрационной техники и технологии. 1981 (співавт.); Методы совершенствования машин и современные проблемы машиностроения. (ОПМ. Основы проектирования машин). 1984; Взаимодействие нелинейных колебательных систем с источниками энергии. 1985 (співавт.); Наука в стратегии развития. 1991; Инфразвук, вибрация, человек. 1996 (співавт.); Теория механизмов и механика машин: Учеб. 2001 (співавт.); усі — Москва.
Завантажити статтю
