Ковальський Михайло Йосифович

Визначення і загальна характеристика

КОВА́ЛЬСЬКИЙ Михайло Йосифович (13. 11. 1924, с. Поляни, нині Малопольского воєводства, Польща — 14. 04. 1999, м. Ґожув-Вєлькопольскі Любуського воєводства, Польща) — український громадсько-культурний діяч у Польщі. 1943–44 навчався у т. зв. Українській вчительській семінарії у м. Криниця на Лемківщині, 1950–54 — у Вищій економічній школі у Щеціні, додатково 1961 закінчив Вищу рільничу школу у Вроцлаві. Працював агрономом на Дослідній станції сортів рослин і у Воєводському закладі продовольчого промислу. Активний член Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ), 1957–59 — штатний секретар його воєводської управи у Зеленій Ґурі. 1962 заарештований і засуджений до 6-ти р. позбавлення волі за листування зі С. Женецьким за вигаданим звинуваченням у співпраці з українськими націоналістичними організаціями США. Справа К., що мала показовий політичний характер, пов’язана з подібними заходами стосовно інших український діячів у комуністичній Польщі, зокрема справою М. Трухана. Покарання відбував у в’язницях для особливо небезпечних злочинців. 1998 вирок скасовано Найвищим судом у Варшаві. Після звільнення мешкав у Ґожуві-Вєлькопольскому, входив до складу управи місцевого гуртка УСКТ. Активний діяч, голова місцевого відділення, 1990–99 — член Головної ради Об’єднання українців у Польщі. Організував навчання дітей української мови у Ґожуві-Вєлькопольскому (також був вчителем), заснував писанкарський конкурс, брав участь у діяльності греко-католицької спільноти. Співзасновник Об’єднання лемків (1990), член організаційних комітетів лемківського фестивалю «Ватра» у Ждині. Співзасновник та головний редактор (1990–99) лемківського часопису «Ватра». Член Світової федерації українських лемківських об’єднань. Автор низки статтей у тижневику «Наше слово».

Завантажити статтю