Патика Володимир Пилипович
Визначення і загальна характеристика
ПАТИ́КА Володимир Пилипович (10. 09. 1946, с. Мала Маньківка Маньківського, нині Уманського р-ну Черкаської обл.) — фахівець у галузях біотехнології та агроекології. Батько М. Патики. Доктор біологічних наук (1992), професор (1995), академік НААНУ (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (2013). Державна премія України в галузі науки і техніки (2005). Премії імені Д. Заболотного НАНУ (2005), «За видатні досягнення в аграрній науці» НААНУ (2015). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1969). Відтоді працював у Інституті мікробіології і вірусології АН УРСР (Київ); від 1971 — в Інституті сільськогосподарської мікробіології УААН (Чернігів, з перервою): 1997–2000 — директор; 1992–97 — директор Кримської філії Інституту землеробства УААН (Сімферополь); 2000–05 — директор Інституту агроекології та біотехнології УААН; 2005–06 — професор кафедри біотехнології Національного аграрного університету (обидва — Київ); від 2006 — завідувач відділу фітопатогенних бактерій Інституту мікробіології і вірусології НАНУ. Наукові дослідження: взаємозв’язок ґрунтових мікроорганізмів із сільськогосподарськими рослинами; екологія та біотехнологія ґрунтових мікроорганізмів; біологічна фіксація азоту; мікробіологічна мобілізація важкорозчинних сполук фосфору; мікробіологічні методи захисту рослин від шкідників; селекція рослин на підвищення азотфіксуючого потенціалу. Співавтор низки біопрепаратів («Ризоентерин», «Агрофіл» тощо).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Методы микологических исследований: Справоч. К., 1981 (співавт.); Мікроорганізми і альтернативне землеробство. К., 1993 (співавт.); Моніторинг вірусних інфекцій рослин в біоценозах України. К., 2001 (співавт.); Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель. К., 2002 (співавт.); Екологія мікроорганізмів. К., 2007 (співавт.); Біологічний азот у системі землеробства // Землеробство. 2015. Вип. 2 (співавт.); Проблеми і перспектива використання мікробіологічних препаратів // Вісник аграрної науки. 2020. № 11.