Березка

БЕРЕ́ЗКА (польс. Brzuska) — село Пере­мишльського повіту Під­карпатського воєводства (Польща). Знаходиться на території Західних Карпат, на р. Ступниця (притока Сяну, басейн Вісли), за 46 км від м. Ряшев, 21 км від м. Пере­мишль та 9 км від центру ґміни (с. Бірча). Нині в ньому проживають понад 200 осіб. Здавна навколишні землі належали до Пере­мишльського руського князівства Галицько-Волинського князівства, у 1340-х рр. захоплені польською владою. Б. вперше згадується у писемних джерелах 1418. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1785 мешкали 360 греко-католиків, 90 римо-католиків, 30 юдеїв. У 18 ст. тут збудовано гуту. 1792 зведено греко-католицьку церкву св. Миколая (1930 її від­новлено, станом на 1947 була зане­дбана та значно по­шкоджена, 1984 її залишки спалили). 1840 — 750 жителів, з них 512 греко-католиків; 1859 — від­повід­но 669 і 526; 1879 — 779 і 618; 1899 — 1004 і 845. У 1918 знову встановлено польську владу. На­прикінці 1930-х рр. мешкали бл. 1500 осіб, з них 90 % українців, 6 % поляків і 4 % євреїв. У вересні 1939 сюди вві­йшли радянські війська. 1939 село зарахували до Дрогобицької обл., а 1940 — до Бірчанського р-ну. Від липня 1941 — під німецькою окупацією. 31 липня 1944 Б. вдруге зайняли радянські війська. 1944—46 частину населе­н­ня вивезено до СРСР, 1947 в рамках акції «Вісла» — на західні землі Польщі. У березні 1945 радянська влада пере­дала Б. і Бірчанський р-н до складу Польщі. 11 травня того ж року від­діли польського під­пі­л­ля під командува­н­ням Р. Кісєля вбили 161 українця, майже половина з яких були жінки й діти.