Спиця Володимир Григорович
СПИ́ЦЯ Володимир Григорович (06. 12. 1930, с. Федунка, нині Миргородського р-ну Полтавської обл. — 15. 09. 2005, Тернопіль) — художник-фарфорист. Бронзові (1968, 1973, 1975, 1978), срібні (1988, 1990) медалі ВДНГ СРСР. Закінчив Миргородський керамічний технікум (Полтавська обл., 1951). Працював художником (від 1973 — старшим художником) на Довбиському (1952), Баранівському (1955—78; обидва — Житомирська обл.), головним художником на Тернопільському (1979—2002) фарфорових заводах. На Баранівському фарфоровому заводі розробляв форми сервізів і подарункових виробів (деякі в співавторстві), проєкти розписів. Вироби С. вирізняються простотою та витонченістю форми, красою силуету, а розписи — узгодженістю з формою, ошатністю. Працюючи на Тернопільському фарфоровому заводі, створював форми сувенірно-подарункових виробів, а також форми та малюнки чайних і кавових сервізів, кухонних наборів тощо. Його твори визнавали серед найкращих зразків кераміки на республіканських (1967, 1972) і всесоюзних (1967) художніх радах. Учасник міжнародної виставки-ярмарку в Марселі (Франція, 1960). Авторські й тиражні вироби С. зберігають у Музеї порцеляни Баранівського фарфорового заводу, Музеї етнографії та художнього промислу.
Додаткові відомості
- Основні твори
- форми — набори: лікерний «Гусак» (1959), для води «Берізка» (1960) і «Холодок» (1976), столовий «Галичанка» (співавтор В. Горолюк), для сніданку (форма «Промінь»; обидва — від 1979); сервізи: кавовий «Березень» (1963, у співавторстві з А. Дібровою та І. Величко), чайний «Радій» (1971, розписи «Букет» і «Квітка» В. Покосовської), чайний (1972), кавовий і набір для меду (обидва — 1973; у всіх — форма «Олена», малюнок «Квітень»), столовий «Олена» (1976), кавовий «Смерічка», чайні (форма «Ромашка», співавтор Д. Павлусік) і «Трембіта» (співавтор В. Горолюк), кавовий і чайний (форма «Карпати»; усі — 1979–2002); посудини для лікеру/горілки — «Кобеняк» і «Софія» (1977–78).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 