КРИЛО́В Володимир Платонович (04(16). 07. 1841, с. Покров­ське-Раменьє Ярослав. губ., Росія — 24. 01(06. 02). 1906, Харків) — лікар-патолого­анатом. Доктор меди­­цини (1870), професор (1897). Закін. Мед.-хірург. академію у С.-Пе­тербурзі (1868), де від­тоді й пра­цював: від 1870 — приват-доцент Від 1871 — доцент, прозектор каф. судової медицини Варшав. університету; 1873–1902 — у Харків. університеті: екс­т­­раординар., від 1882 — орди­нар. професор кафедри патол. анатомії. Ініціатор організації у Харкові Бактеріол. станції, хім.-мікро­ско­піч. кабінету при Харків. мед. товаристві. Досліджував запале­н­ня мʼякої оболонки головного мозку, жирове пере­родже­н­ня серц. мʼяза, зміни у легенях при сифілісі, про­цес утворе­н­ня сечової кислоти за умов лейкеміч. селезінки, па­тологію тифоїд. хвороб. Автор праць з антропометрії. Довів звʼя­зок статури й характеру спо­луч. тканини з проявами захворювань у людини. Пере­клав російською мовою низку посібників з патол. анатомії та судової медицини Й. Орта, А. Вейксельбаума, Ф. Бірх-Гіршфельда та ін.