Кримський Сергій Борисович
КРИ́МСЬКИЙ Сергій Борисович (02. 07. 1930, м. Артемівськ, нині Донец. обл. – 30. 06. 2010, Київ) – філософ. Чоловік І. Комарової. Д-р філос. н. (1976), проф. (1987). Засл. діяч н. і т. України (1996). Премії ім. Д. Мануїльського (1992), ім. М. Туган-Барановського (2000), ім. Д. Чижевського (2001) НАНУ. Нац. премія України ім. Т. Шевченка (2005). Закін. Київ. ун-т (1953). Від 1957 працював в Ін-ті філософії НАНУ (Київ): від 1985 – зав. відділу, від 1989 – гол. н. с. відділ. логіки, методології та філософії науки. Наук. дослідження: теорія пізнання, логіка, методологія науки, культурологія. Розробляв принципи раціональності та розуміння, трансформації знання. Неоплатонів. ідеї вилучення архетипіч. структур буття, розуму, культури обґрунтував у світогляд. відношенні. Виділив архетипи духов. розвитку укр. культури: настанови софійності буття, символ. антропоцентризм, етична цінність особистості.
Пр.: Научное знание и принципы его трансформации. 1974; Мировоззренческие категории в современном естествознании. 1983 (співавт.); Григорій Сковорода. 1984 (співавт.); Архетипи української культури // Феномен укр. культури. 1996; Философия как путь человечности и надежды. 2000; Культура як світ людини // Мист. обрії'2003: Альм. 2004; Цивілізаційний розвиток людства. 2007 (усі – Київ).
Літ.: Сікорська К. Вчений зі світовим ім'ям // Уряд. кур'єр. 2005, 12 лют.; Сергій Борисович Кримський: Біобібліогр. покажч. К., 2005.
М. В. Попович