КРИСАЧЕ́НКО Валентин Семенович (08. 09. 1953, с. Тополі Гайворон. р-ну Кіровогр. обл.) — філософ. Доктор філософських наук (1991), професор (1994). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Закін. Чернів. університет (1978). Від­тоді працює у Києві в Ін­ституті філософії НАНУ: від 1986 — провід­ний науковий спів­робітник; за сумісництвом в Ін­ституті україно­знавства Університету: від 1992 — спів­засн. Ін­ституту, 1993–2000 — завідувач від­ділу філос.-світо­гляд. про­блем укра­їно­знавства; від 1993 — проф. Нац. університету «Києво-Могилян. ака­демія»; від 2001 — у Нац. ін­ституті стратег. дослідж. при Адміністрації Президента України: від 2002 — завідувач від­ділу заг. про­блем нац. без­пеки; в НДІ україно­знав­ства: від 2006 — завідувач від­ділу геополітики та геостратегії, від 2010 — провід­ний науковий спів­робітник; водночас від 2007 — у Нац. ін­ституті про­блем між­нар. без­­пеки: держ. екс­перт, від 2008 — радник. Спів­засн. ж. «Ой­кумена» (1991, Київ). Напрями дослідж.: історія філософії та фі­­лософія науки, етнополітика, біо­­­­сферологія, антропологія, історія Криму, україно­знавство. Роз­­­робляє моделі сусп. роз­витку України, здійснює наук. екс­пер­­тизу законо­проектів, правових актів і держ. заходів соц.-політ. спрямува­н­ня. Автор навч. посіб­­ників «Екологічна культура» (К., 1996; 2009), «Історія Криму» (Чц., 1999, т. 1; К., 2000, т. 2), «Історія української філософії: Хрестоматія-довід­ник» (2006), «Образ України у світовій культурі: природні та духовні виміри» (2007); під­ручника «Людина і біо­сфера» (1998); за редакцією К. ви­дано «Словник геополітичних термінів та понять» (2008) та «Україн­сь­­кий геополітичний словник» (2010; усі — Київ).