Дяченко Лавр (Лаврентій) Іванович
ДЯЧЕ́НКО Лавр (Лаврентій) Іванович (10 (23). 08. 1900, побл. с. Грунь, нині с. Зарічне Охтир. р-ну Сум. обл. — 22. 12. 1937, Київ) — поет і публіцист. Освіту здобув самотужки. У 1920-х рр. редагував г. «Робітник» і «Більшовик Полтавщини», ж. «Наше слово» у Полтаві, у 1930-х рр. — г. «Селянин Харківщини». Належав до літ. групи «Горно». Автор зб. віршів «Червоний шлях» (Зіньків, 1922), істор.-публіцист. нарису «Боротьба за Радвладу на Полтавщині (1917–1918)» (К., 1928) та ін. Переклав українською мовою «Інтернаціонал». Від 1934 працював інспектором та нач. Укрліту Наркомосу в Києві. 21 листопада 1937 заарешт. за звинуваченням у антирад. діяльності, розстріляний. 1956 реабіліт. Образ Д. відтворив С. Журахович у повісті «Нам тоді було по двадцять» (К., 1967).
Рекомендована література
- Нудьга Г. «Інтернаціонал» українською мовою // Жовтень. 1965. № 11;
- Журахович С. Про Л. І. Дяченка // РЛ. 1970. № 2;
- Мукомела О. Дяченко Лавр (Лаврентій) Іванович // Укр. журналістика в іменах. Л., 1997. Вип. 4.
Завантажити статтю
