Кремінна

КРЕМІН­НА́ — місто Луганської області, рай­центр. Кремін. міськраді під­порядк. с-ща Житлівка, Кузьмине, Стара Краснянка, Червона Дібро­ва. Знаходиться на р. Красна (за 2 км від впа­да­н­ня її у Сіверський Донець), на від­стані 132 км від обл. центру. Площа 15,72 км². Насел. 24 447 осіб (2001, складає 88,3 % до 1989): українців — 81 %, росіян — 18 %. Залізнична станція. Першими поселенцями на тер. ниніш. К. були донські козаки, яких цар. уряд заслав у 2-й пол. 17 ст. за участь у пов­стан­ні під проводом С. Разіна. Водночас тут осідали й селяни-втікачі з Прав­обереж. України. 1680 ко­заки заснували при впадін­ні р. Бахмутова у Сівер. Донець Сухарів Городок, який став центром козачих поселень. У тому ж році поряд з ним, на берегах Кремін­ної, притоки Красної, ви­никла селян. слобода К. 1688 у ній роз­містилася одна із сотень Ізюм. слобід. полку. По­ступово Сухарів Городок втратив своє значе­н­ня, 1836 з нього в К. пере­селилися остан­ні 20 дворів. 1825 тут роз­містився штаб Псков., 1829 — Глухів. кірасир. полків. Від­­тоді до 1897 село називалося Но­воглухове. 1825 діяли 4 вино­кур­ні, пивоварня, млин. Від 1879 — волос. центр Купʼян. пов. Харків. губ. У 1890-х рр. роз­почато видобуток камʼяного вугі­л­ля (йо­­го поклади були виявлені ще у 1820-х рр.). 1894 у К. працювали 4 селян. копальні потуж. 80 тис. пудів на рік. 1893–95 зведено першу велику шахту, яка належала О. Алчевському (1899 уві­йшла до складу Алексєєвського гірничо-промислового товариства). 1895 прокладено залізницю. До поч. 20 ст. К. пере­творилася на робітн. с-ще. 1914 функ­ціонували 2 церк.-парафіял. шко­ли, держ. ліс. школа, земські трикласна школа та двокласне училище. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. 1930 закладено шахту «Кремін­на-Східна», 1938 — «Кре­мін­на-Західна». У 1930-х рр. та­кож виявлені значні поклади газу. Від 1938 — місто, від 1940 — рай­­центр (був пере­несений з м. Ру­біжне). 1825 мешкало 2380, 1862 — 4062, 1923 — 8772, 1938 — 14 710 осіб. Від вересня 1941 до липня 1942 побл. К. проходила лінія фронту. Від 10 липня 1942 до 31 січня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Від­разу після звільне­н­ня К. роз­горнулося форсува­н­ня Сівер. Дінця, під час якого загинуло 2600 рад. воїнів. Післявоєн. видобуток ву­гі­л­ля на шахтах «Кремін­на-Західна» та «Кремін­на-Східна» роз­­почато на­прикінці 1943 — на поч. 1944. У 1954 здано в екс­плуата­цію шахту «Кремін­на» № 1. Нині видобува­н­ня вугі­л­ля не здійснюється. Провід. під­приємствами рад. періоду на поч. 1990-х рр. також були Кремінська баян­на фабрика, мебл. комбінат, завод «Кременмаш». Тепер працюють під­приємства «Ритм» (виробництво пром. холодил. вентиляц. устаткува­н­ня), «Хімавтоматика» (вузли та прилади до інструментів, кріпил. вироби з металів), «Прод­групсервіс» (пере­робле­н­ня молока та виробництво сиру), «Манг» (міне­рал. води та без­алкогол. напої), «Акватранс» (мінерал. води), «Пінта-Кремін. пивовар. завод», «Та­тиус» (хлібобулочні вироби), лісомислив. госп-во (пиломате­ріали, деревʼяні під­дони), «Віко-Україна» (меблі). У К. — 4 заг.-осв. школи, г-зія, ліцей, мед. училище, 3 дит. інтернати; рай. Будинок культури, клуб «Кремін­на», центр. б-ка, дит. б-ка, муз. і художня школи, Кремінський крає­знавчий музей; рай. лікарня, СЕС; від­діл. 5-ти банків; готель. Виходить г. «Кремінщина». При рай.

Будинку культури функціонують: народні — театр гумору і сатири, театр ім. Т. Шевченка, хор ветеранів війни і праці «Фронтовичка», ансамбль нар. пісні «Лелеченька», вокал. ансамбль «Ліра», танц. колектив «Світанок», колектив естрад. танцю «Life-балет», інструментал. ансамбль «Екс­промт», вокально-інструментал. ансамблі «Акцент» і «Контраст», сімей. циган. ансамбль «Чорний жемчуг»; зразкові — інструментал. ансамбль «Камертон», танц. колектив «Ім­пульс». К. — курорт. і оздоров. центр Пн. Донбасу. На берегах озер, якими пере­межовується ліс, роз­таш. санаторій «Озерний», дит. оздоровчі центри «Зо­­ря», «Мрія», «Сосновий гай», бази від­починку «Ву­глинка», «Зо­ря», «Лісова поляна», «Сосновий бір», «Чайка». Спорт­комплекс «Олімп» — місце під­готовки спорт­сменів України до всеукр. і між­народних змагань, а на стадіоні «Динамо» щорічно від­буваються спорт. змага­н­ня найвищих рангів.

Реліг. громади: УПЦ МП, євангел. християн-баптистів, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня. Діє Свято-Сергієв. чол. монастир УПЦ МП.

Памʼятки архітектури: садиб. будинок (кін. 19 ст.), бактеріол. лабораторія, будинок громад. організацій, житл. будинки на вул. Леніна, № 8, 10, 12, 20 (усі — кін. 1920-х рр.). Побл. К. виявлено 41 археол. па­мʼятку, зокрема катакомб. і зруб. культур, сармат. похова­н­ня. Встановлено памʼятник загиблим шахтарям, меморіал Слави, памʼятні знаки воїнам-афганцям, ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Серед видат. уродженців — фізико-хімік, матеріало­­знавець, академік АНУ В. Єременко, лікар Л. Давидова, економісти В. Захожай, О. Рубан; громад.-політ. діяч, ко­оператор А. Дражевський; хор. диригент, нар. арт. України, академік АМУ О. Тимо­шенко; спортс­мени В. Рибін, І. Янович; Герої Рад. Союзу І. Гон­чаров, А. Давиденко, М. Лопата. Новоглухів. ліс. школу закінчив політ. діяч М. Шаповал. 1991 К. від­відав поет Д. Павличко (написав вірш «Кремінському Дубовому гаю»).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю