Дошно

ДОШНО́ (Deszno) — село Сяноцького повіту Під­карпатського воєводства Польщі; осередок різьбле­н­ня на дереві. Засн. на­прикінці 11 ст. як невеличке поселе­н­ня з тартаком і кузнею у долині р. Табір. За легендами, звідси до­ставляли ліс для будівництва зх.-рус. оборон. фортеці у Сяноку в 11–12 ст. Назва села походить від слова «дошки» (їх тут заготовляли). Перша писемна згадка 1369. Спочатку тут проживали русини; 14 ст. у результаті польс.-нім. колонізації Зх. Карпат оселилися поляки, пізніше — колонізовані німці. У між­воєн. період (1918–39) по­жвавилося культурне життя укр. населе­н­ня завдяки діяльності місц. активіста І. Тибляка (1943 закатований ґестапо у концтаборі), який створив сільс. хор, драм. і танц. гуртки, заснував хату-читальню. В селі діяла церква Різдва Пресвятої Богородиці (ро­зі­брана поляками 1952), початк. школа. Роз­вивали також різьбярство на дереві. Серед ві­домих різьбярів — Ю. Хвостик (кругле різьбле­н­ня, вироби екс­понували у США), В. Рак, І. Фарбованець (плоске різьбле­н­ня; автор тарелей, попільничок) та Д. Красовський (декор. палиці). Станом на 1942 у селі проживало 52 лемків., 54 польс., 3 євр. і 2 циган. родини. 1942–43 євреїв та циган знищено німцями. 1945 українців із Д. виселено у Терноп. обл. (Козів. та Залозец. р-ни). 1996 село при­єд­нано до м. Риманув-Здруй Кроснен. пов. Під­карпат. воєводства.