Денисенко Олег Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Денисенко Олег Іванович

ДЕНИСЕ́НКО Олег Іванович (27. 03. 1961, Львів) – живописець, графік і скульптор. 1-а премія 1-го трієнале екслібриса (Братислава, 1995), Ґран-Прі Міжнар. бієнале міні-графіки (Сеул, 1996), нагороди низки міжнар. графіч. конкурсів. Чл. НСХУ (1999). Закін. Укр. полігр. ін-т у Львові (1993; викл. О. Попов, П. Приведа, Н. Таранов). Займається естампом, живописом, скульптурою. Учасник міжнар. виставок естампа від 1990. Персон. – у Львові (1992, 1999, 2003), Вестервіку (1992), Олофстрьомі (1992, 1994; обидва – Швеція), Антверпені (Бельгія, 1997), Ассені, Меппелі (обидві – 1998, Нідерланди), Сіетлі (2000), Тулузі (Франція, 2000, 2004), Києві (2000, 2003, 2005), Братиславі (2001), Одесі (2001), С.-Петербурзі (2002), Араді (Румунія, 2002), Нью-Йорку (2003), Нюрнберзі (Німеччина, 2005), Відіні, Старій Загорі, Варні (усі – 2006, Болгарія), Скоп’є (2006), Шумені (Болгарія, 2007). Окремі роботи зберігаються в Укр. центрі сучас. мист-ва у Львові, Музеї міжнар. сучас. графіч. мист-ва у м. Фредрікстад (Норвегія), Калінінгр. картин. галереї (РФ).

Тв.: «Бачення» (1990), «Ситуація» (1995), «Секрети» (1996), «Притча» (1998), «Людина-риба» (1999), «Маленька притча», «Нічний волоцюга» (обидва – 2000), «Кельт» (2001), «Сонце» (2003).

Літ.: Олег Денисенко. Antiquitas nova. Графіка, живопис, скульптура: Альбом твор. робіт. Л., 2007.

В. В. Стасенко

Статтю оновлено: 2007

Покликання на статтю
В. В. Стасенко . Денисенко Олег Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=21637 (дата звернення: 26.07.2021)