Дрогобицьке повстання — Енциклопедія Сучасної України

Дрогобицьке повстання

ДРОГО́БИЦЬКЕ ПОВСТА́ННЯ – збройний виступ. Розпочалось 14 квітня 1919 у м. Дрогобич (нині Львів. обл.) з ініціативи рев. ком-ту, керівне ядро якого становили комуністи В. Коцко, Г. Михаць, І. Кушнір. Повсталі (війск. залога ЗУНР, що відмовилася вирушати на фронт) заарештували старшин, захопили повіт. комісаріат, залізничну станцію, пошту, міську управу та в’язницю. До вечора наступ. дня 3-й курінь УСС придушив Д. п., яке послаблювало боротьбу уряду ЗУНР проти іноз. агресорів.

Літ.: Бірчак В. Дрогобицький бунт // Вісник. 1936. Кн. 5; Сливка Ю. Ю. Боротьба трудящих Галичини проти іноземного поневолення. К., 1973; Верига В. Визвольні змагання в Україні. 1914–1923. Т. 1. Л., 1998.

Ю. Ю. Сливка

Статтю оновлено: 2008

Покликання на статтю
Ю. Ю. Сливка . Дрогобицьке повстання // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=21814 (дата звернення: 10.05.2021)