ДАКТИЛОСКОПІ́Я (від грец. δᾴχτυλος — палець і σκοпέω — спо­стерігаю, роз­глядаю) — роз­діл криміналістики, що ви­вчає будову візерунків шкіри рук з метою проведе­н­ня криміналістичної ідентифікації особи, а також для реєстрації і роз­шуку злочинців. На долон­ній поверх­ні нігтьових фаланг пальців рук знаходяться рельєфні лінії. З цих ліній утворені складні візерунки, для яких характерні непо­вторність (порівняно з ін. такими ж візерунками) та від­носна стійкість (не­змін­ність протягом всього життя людини). Залежно від малюнка, утвореного папіляр. лініями, візерунки на пальцях рук поділяють на дугові (5 %), петльові (65 %), завиткові (30 %); кожен з цих типів, у свою чергу, — на види. Дактило­скоп. екс­пертиза полягає у дослідж. від­битків папіляр. візерунків для встановле­н­ня причетності (або не­причетності) пі­до­зрюваного до скоєного злочину; здійсне­н­ня криміналіст. ідентифікації особи за від­битками пальців, залишених на місці скоє­н­ня злочину (якщо вона раніше була зареєстрована за допомогою дактило­скоп. реєстрації); ідентифікації неопі­знаного трупа; зʼясува­н­ня факту скоє­н­ня декількох злочинів однією особою чи одного злочину групою осіб та ін. У структурі Д. виділяють поро­скопію (криміналіст. дослідж. від­битків пор), еджео­скопію (папіляр. ліній) і пальмо­скопію (поверх­ні долоні).

Класифікація папіляр. візерунків роз­роблена на­прикінці 18 ст. у Великій Британії (Ф. Гальтон, У. Гермель, Г. Голдс, Е. Генрі). Перше дактило­скоп. бюро у Рос. імперії створ. 1904 при управі міськ. поліції у Києві з ініціативи Г. Рудого (він також роз­робив проект організації дактило­скоп. бюро по всій тер. Рос. імперії). Систему дактило­скоп. реєстрації введено у вʼязницях 1907, у всіх поліцей. закладах — 1908, однак вона так і не стала гол. методом кримінал. реєстрації у Росії. Широкого роз­по­всюдже­н­ня Д. набула у 1930-х рр. Нині дактило­скоп. облік повністю компʼютеризовано, йде робота зі створе­н­ня єдиного глобал. дактило­скоп. реєстру. Після терорист. актів у вересні 2001 Д. за­стосовують для запобіга­н­ня вʼ­їзду на тер. США пред­ставників терорист. і кримінал. угруповувань (2009 таку практику заплановано за­провадити у країнах ЄС). Однак деякі вчені під­дають критиці метод Д., оскільки, на їхню думку, немає до­стат. доказів того, що від­биток пальця людини унікал., а це твердже­н­ня прийнято як аксіома.