ДЖОЙС Джеймс (Joyce James; 02. 02. 1882, Ретґер, перед­містя Дубліна — 13. 01. 1941, Цюрих) — ірландський письмен­ник. За-кін. Дублін. університет (1902). У 1904 залишив Ірландію, мешкав у м. Трієст (Італія, 1907–15), Цюрих (1915–19, 1940–41), Париж (1920–39). Писав англ. мовою. Дебютував зб. лір. віршів «Chamber Music» («Камерна музика», 1907). Своєрід. внеском у роз­виток ірланд. літ-ри стала зб. новел «Dubliners» («Дублінці», 1903–05; вид. 1914), у якій Дж., від­мовившись від оцінок, з елементами гумору й лірики, від­творив проти­стоя­н­ня городян різноманіт. жит­тєвим об­ставинам. Духовне формува­н­ня особистості — у центрі частково автобіогр. роману «A Portrait of the Artist as a Young Man» (1916; укр. перекл. окремих роз­ділів — «Порт­рет митця замолоду» // «Всесвіт», 1975, № 6). У романі «Ulysses» («Улісс», 1922) для викри­т­тя малозмістовності людського буття широко викори­став метод «потоку сві­домості», помітно вплинувши на роз­виток модер. літ-ри 20 ст. Захопле­н­ня Дж. формал. екс­периментами, міфол. паралелями виразно по­значилося і на незакінч. романі «Finnegans Wake» («Поминки по Фін­неґану», 1939), в якому по­дано історію людства у ґротескно-алегор. формі. Перші пере­клади українською мовою оповідань Дж. зʼявилися у періодиці кін. 20-х рр., тоді ж у колах укр. літераторів став ві­домим і роман «Улісс». Інтерес до твор. пошуків Дж. виявляв Ю. Яновський. 1934 у Львові ви­йшла кн. Дарії Віконської «Джеймс Джойс: Тайна його мистецького облич­чя», де по­дано і пере­клади уривків творів Дж. Окремі його твори українською мовою пере­клали також О. Терех, В. Коротич, Я. Стельмах, Ю. Лісняк, В. Коптілов, Р. Доценко, Е. Гончаренко та ін.