Кравців Ігор Іванович

КРАВЦІ́В Ігор Іванович (24. 09. 1938, Хар­ків) — учасник правозахисного ру­ху. Працював на виробництві у Хар­кові. 21 червня 1972 заарешт. за звинуваче­н­ням у написан­ні та роз­по­всюджен­ні влас. і чужих ста­­тей із критикою нац. і зовн. політики КПРС. Домігся веде­н­ня поперед. слідства та суду українською мовою. 13 жовтня 1972 засудж. до 5-ти р. таборів суворого режи­му. Покара­н­ня від­бував на Ура­лі та у Мордовії (РФ). Під час увʼяз­­не­н­ня брав участь в акціях протесту, спрямов. проти сваві­л­ля табір. адміністрації, під­писував заяви й листи-протести до між­нар. організацій і урядових установ. 1974–75 звернувся із заявою до голови Президії ВР СРСР М. Під­­­горного щодо встановле­н­ня ста­­тусу політвʼязня. 1977 звільнений, повернувся до Харкова, тривалий час був без­робітним. У груд­ні 1977, січні 1978, вересні 1980 допитаний у справах Л. Лу­­кʼя­­нен­­ка, В. Овсієнка, А. Зінченка. Учасник створе­н­ня (1990), чл. ра­ди (від 1991) УРП.

Завантажити статтю