Ґеміліан Валерій Олександрович

ҐЕМІ́ЛІАН Валерій Олександрович (27. 08. 1851 — 11. 01. 1914) — фахівець з технології мінеральних речовин. Професор (1899). Закін. курс С.-Петербур. технол. ін­ституту (1872), здобув ступ. д-ра у Ґет­тінґен. університеті (Німеч­чина, 1875). У 1876 спільно з Д. Менделєєвим ви­вчав нафт. промисел, видобува­н­ня й пере­гонку нафти у Пн. Америці. 1877–85 — доцент Варшав. університету. 1885–1904 — у Харків. технол. університеті (нині Нац. тех. університет «Харків. політех. ін­ститут»): засн. і кер. каф. технології мінерал. речовин (нині каф. технології неорган. речовин, каталізу та екології), водночас адʼюнкт-професор (від 1887), професор (від 1889). Конденсуючи бензил­гідрол з бензолом у присутності водовід­німаючих речовин (Р₂О₅), отримав дифенілметан; аналогічно, з толуолом і ксилолом, синтезував дифенілтолілметан і дифенілксилілметан. Автор праць «О некоторых производствах, гомологах и аналогах трифенилметана» (1903), «О со­ставе и свойствах целебных средств крымских лиманов» (1909). У лекціях «Технологія мінеральних речовин», ви­даних літо­граф. способом, на високому наук. рівні виклав значе­н­ня сировин. джерел для хім. промисловості, описав технологію отрима­н­ня кислот, солей, технологію керам. виробів.

Завантажити статтю