де Ґолль Шарль

де ҐОЛЛЬ Шарль (de Gaulle Charles; 22. 11. 1890, м. Лілль, Франція — 09. 11. 1970, с. Коломбе-ле-Дез-Еґ-ліз, регіон Шампань–Арден­ни, Франція) — французький військовий і політичний діяч. 1912 закін. спец. військ. школу в Сен-Сирі, продовжив навч. у вищій військ. школі у Парижі. Під час 1-ї світової війни пораненим потрапив у нім. полон; в увʼязнен­ні утримувався разом із майбут. маршалом СРСР М. Тухачевським, з яким дис­кутував на воєн­но-теор. теми. 1919–21 — у складі франц. місії у Польщі. Викладав теорію тактики у військ. училищі, під час рад.-польс. війни влітку 1920 у складі польс. армії взяв участь у бо­йових діях проти рад. військ, якими командував М. Тухачевський. Від 1924 — на викладац. роботі у франц. військ. навч. закладах; 1932–36 — ген. секр. Вищої ради оборони Франції; 1937–39 — командир танк. полку. На поч. 2-ї світової війни командував дивізією, у червні 1940 при­знач. заст. міністра закордон. справ на період війни. Після капітуляції Франції очолив у Лондоні комітет «Вільна Франція» (від 1942 — «Франція, що бореться»), який обʼ­єд­нав французів, що продовжували боротьбу проти нацистів, спираючись на франц. колонії (пере­важно афр.). 1944–46 — голова Тимчас. уряду Франції. Засн. (1947) і кер. (до 1953) Обʼ­єдн. франц. народу. 1958 ініціював за­провадже­н­ня кон­ституції Пʼятої респ., що значно роз­ширювала повноваже­н­ня президента, у тому ж році обраний президентом Франції. За його президенства здобули незалежність франц. афр. колонії (зокрема Алжир); зріс обсяг пром. виробництва; значно під­вищився рівень життя насел. Негативно ставився до комуністів, однак пішов на зближе­н­ня з СРСР, щоб урівноважити вплив США на європ. справи. 1966 заявив про вихід Франції з військ. організації НАТО при збережен­ні участі в політ. структурах. У тому ж році в ході офіц. візиту до СРСР від­відав УРСР; у звернен­ні до укр. рад. політ. еліти від­значив вагому роль Києва і всієї України у створен­ні Великої Русі. Після поразки на референдумі з питань реорганізації сенату й реформува­н­ня адм.-тер. устрою Франції 1969 пішов у від­ставку.

Завантажити статтю