Ді-Пі

ДІ-ПІ (від англ. displaced persons — пере­міщені особи) — особи, насильно вивезені під час Другої світової війни Німеч­чиною та її союзниками з окупованих ними територій. На час закінче­н­ня 2-ї світової війни в Європі налічувалось бл. 40 млн пере­міщених осіб (з них на тер. Німеч­чини — бл. 11 млн). 1945 союзники уклали низку угод про їх репатріацію (поверне­н­ня на батьківщину): 11 лютого — між СРСР, США та Великою Британією, 13 березня — між СРСР і Бельгією, 29 червня — між СССР і Францією. 1946 ГА ООН ухвалила ріше­н­ня про поверне­н­ня біженців і Ді-Пі на батьківщину. Водночас було під­креслено, що осіб, які мають вагомі причини не повертатись до країни походже­н­ня, зокрема політ., не примушуватимуть до цього. 1947 створ. Між­нар. організацію у справах біженців (МОБ), що мала роз­вʼязувати пита­н­ня поверне­н­ня Ді-Пі на батьківщину, а також про­блеми цих осіб як жертв війни. У статуті організації до категорії біженців від­несено жертв нацист., фашист. та ін. режимів, що боролися проти обʼ­єд­наних націй; іспан. республіканців; осіб, які вважалися біженцями до поч. 2-ї світової війни з причин расового, реліг., нац. характеру або через політ. пере­кона­н­ня; осіб євр. походже­н­ня; іноземців чи осіб без громадянства, які мешкали у Німеч­чині та Австрії і стали жертвами пере­слідувань; без­притул. дітей, які втратили батьків під час війни та пере­бували за межами країн свого походже­н­ня. Гол. зав­да­н­ням МОБ з часу створе­н­ня була репатріація, однак по­ступово, зі зміною політ. клімату в Європі та наро­ста­н­ням проти­стоя­н­ня, пріоритет. напрямком стало пере­селе­н­ня (у повоєн. період до США, Австралії, Канади, Ізраїлю, Латин. Америки пере­селено понад 1 млн осіб, тоді як репатріювалися за допомогою МОБ лише 73 тис.). Це викликало негативну реакцію країн, що вважали репатріацію єдиним засобом роз­вʼяза­н­ня про­блеми біженців та пере­міщених осіб, а пере­селе­н­ня роз­цінювали як канал отрима­н­ня державами Заходу додатк. робочої сили або пере­ховува­н­ня злочинців. Зх. країни під­тримували тактику пере­селень здебільшого через політ. міркува­н­ня, а також тому, що десятки тисяч репатріантів на Сх. перших повоєн. місяців за­знали на батьківщині жорстоких пере­слідувань. СРСР і країни-сателіти висловлювали незадоволе­н­ня цим, вважаючи, що Захід прагне викори­стати частину Ді-Пі у боротьбі проти комуніст. режиму. У грудні 1949 ООН ухвалила резолюцію про створе­н­ня Упр. верхов. комісара ООН у справах біженців, яке роз­почало роботу в січні 1951.

Завантажити статтю