Базис і надбудова

БА́ЗИС і НАДБУДО́ВА  — категорії марксистської соціальної філософії, що відображають взаємовідношення між економічною структурою та іншими структурами, процесами, явищами і сферами життєдіяльності суспільства (юридичними, політичними, духовними тощо). При цьому екон. структура суспільства, тобто сукупність об’єктив. сусп. відносин, у які вступають люди в процесі матер, виробництва (вироб. відносин), визначається як базис, а властиві даному суспільству форми ідеол. й політ. життя, його держ. устрій, поширені в ньому правові, морал., художні, філос. та реліг. погляди, дії, нормативи, відносини, а також організації та установи — як надбудова, що породжується й зумовлюється базисом. Беручи до уваги відому тезу Леніна про те, що сусп. відносини поділяються на матер. та ідеол., причому останні є лише надбудовою над першими, представники рад. соц. філософії зводили проблему Б. і Н. до співвідношення матер. сусп. відносин з ідеологічними. Редукціонізм такого масштабу виявився неспроможним, оскільки ні сукупність сусп. матер. відносин не обмежується економічними, ні сукупність «позабазисних» сусп. відносин, сфер, процесів і явищ — ідеологічними. Своєрід. редукціонізмом також виявилося поширене в рад. марксизмі тлумачення як Б. лише тієї підсистеми наявних у суспільстві вироб. відносин, які безпосередньо характеризують переважну в даний час систему сусп. матер. виробництва, виводячи за межі Б. всі ін. підсистеми сусп. вироб. відносин. На поч. 90-х рр. стала очевидною невідповідність подіб. тлумачень. Подальші розроблення й використання поняття «Б. і Н.» ускладнені тим, що при переході від індустр. суспільства до постіндустр. відбуваються докорінні зміни як у співвідношенні їх між собою, так і в тих предмет. полях, відображенням яких поставали ці категорії.

Завантажити статтю