Берда — Енциклопедія Сучасної України

Берда

БЕ́РДА – річка у Куйбишевському й Бердянському районах Запорізької області. Бере початок на Пд. Сх. від залізнич. ст. Більманка, у межах Приазовської височини. Довж. 130 км, пл. бас. 1750 км2. Назва походить від старослов’ян. «Б.» – гора, підгірок, підвищення. Верхні дві третини річк. долини характеризуються вузькими каньйоно- та трапецієподібними формами, невеликими водоспадами, кам’янистими розсипами, високою стрімкістю течії, різким коливанням рівня води. Нижня частина долини широка, заболочена, з багатьма озерами. Річк. долина завширшки до 3 км, глиб. 50– 75 м. Шир. заплави до 500 м, річища – 10 м. Похил річки 2,1 м/км. Притоки: ліві – Більманка, Грузька, Грузенька, Каратюк, Темрюк, Каратиш, Водяна, права – Берестова. Живлення ґрунтове й снігове. Характерні весняні повені. Стік осн. русла зарегульований ставками і Бердянським водосховищем. Воду використовують для госп. потреб. У річк. долині розробляються поклади графіту, граніту й каоліну. Місце зростання цінних і рідкіс. видів рослин (ковили Лессінґа, волосистої, української, костриці валлійської, реліктових видів папороті). Б. є своєрідним коридором, що сполучає мор. узбережжя та Приазовську низовинну рівнину з Приазовською височиною, сприяє міграції та розселенню диких рослин і тварин, виносу шкідливих речовин із території водозбір. басейну.

В. П. Воровка

Статтю оновлено: 2003

Покликання на статтю
В. П. Воровка . Берда // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=39159 (дата звернення: 16.05.2021)