Бачинський Володимир Миколайович

БАЧИ́НСЬКИЙ Володимир Микола­йович (30. 01. 1880, м. Самбір, нині Львівської обл. — 24. 05. 1927, Львів) — журналіст, видавець, громадсько-політичний діяч. На­вчався на юридичному факультеті Львівського і Ві­денського університетів. Вступивши до НДП, 1906 пере­їхав до Під­гаєць, де проводив громад.-організаційну роботу. Від 1907 мешкав у Львові. Працював директором Кра­йового кредитного союзу, секретарем управи Народного комітету та директором канцелярії НДП. Став редактором часописів: «Діло» (1907–13), «Свобода» (1910–13), «Неділя» (1912) та «Жіноче діло» (1912), один із засновників часопису «Український емі­грант» (1927). Входив як секретар до складу багатьох громадських товариств, зокрема товариства «Львівська Русь», Кра­йового шкільного союзу у Львові; був за­ступник голови Шкільного комітету ім. О. Січинської, головою «Міщанського братства», член контрольної комісії Товариства українських викладів ім. П. Могили. 1913 обраний послом до Галицького сейму. Напередодні окупації Галичини російськими військами ви­їхав до Відня, де уві­йшов у Загальну країнську раду. 1917 уві­йшов до складу ав­стрійського парламенту як за­ступник посла о. Йосифа Фолиса. 1921–23 — голова Української національної ради, між­партійної ради, Народного комітету Української народної трудової партії. Від 1924 досліджував про­блему української еміграції. За його участі роз­роблено й погоджено статут Товариства опіки над українськими емі­грантами у Львові, Б. став його секретарем. У березні 1925 ви­їздив до Канади та США для зʼясува­н­ня можливостей еміграції в ці країни українських селян. 1925–26 — член Українського народно-демократичного обʼ­єд­на­н­ня, звідки був від­рахований. Покінчив життя самогубством.

Завантажити статтю