БЕЗ­БОРО́ДЬКО Микола Іванович (27. 11 (09. 12). 1883, м. Золотоноша, нині Черкас. обл. — 07. 05. 1942, концтабір побл. ст. Пікша Архангел. обл., РФ) — геолог, петролог. Доктор геологічних наук (1935, без захисту дис.), професор (1926). Закін. Гірн. академію у Фрайбурзі (Німеч­чина, 1910) та екс­терном Харків. університет (1916). Працював у Київ. університеті, завідувач від­ділу мінералогії та петро­графії Ін­ституту геол. наук АН УРСР (1926–38). Роз­робив петрогенет. характеристики 15-ти типів гранітів, 6-ти типів гранодіоритів, бугітової серії та габромонцонітової й сієнітової формацій, установив 29 спряжених пар гірських порід, які характеризуються спільними фіз.-хім., геол. й тектонічними умовами, склав першу петрогенетичну карту й першу страти­графічну схему УЩ, в межах Пн. Кавказу встановив змієвиковий пояс і повʼязані з ним прояви рудоносності хрому. Ре­прес. 14 вересня 1938. Реабіліт. 1957.