Абдуреїм Ільяс Шейх-заде
Визначення і загальна характеристика
АБДУРЕЇ́М Ільяс Шейх-заде (1898, м. Карасубазар, нині Білогірськ, АР Крим — 12. 09. 1976, м. Самарканд, Узбекистан) — кримськотатарський поет, педагог. Член СП СРСР (1934). Навч. в Інституті живих сх. мов (1926–31). Його повість у віршах «Трактор» (Сф., 1928) одержала премію на Всесоюз. літ. конкурсі. 1931–41 працював у Крим. обл. партшколі, викл. кримськотатар. літ-ри в Крим. пед. інституті, відп. секр. Асоц. пролетар. письменників, дир. Кримськотатар. муз.-драм. театру, відп. секр. ж. «Эдебият ве культура» («Література і культура»). Від поч. війни — в евакуації в Самарканді. Викл. у школі (1944–49), Самарканд. університеті на каф. рос. і зх. літ-р (1950–60), 1960–76 — старший науковий співробітник і дир. університет. б-ки.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Атешли сатырлар (Вогняні рядки). 1930; Енъиш йыллары (В роки перемог). 1932; Бу эпоха (Ця епоха). 1935 (усі — Сімферополь); Сенинъ игюн партиям! (Тобі, моя партіє!). 1962; Излерим (Мої сліди). 1970; Къянатлы къуванчым (Моя крилата радість). 1972; Вечный огонь. 1976 (усі — Ташкент).