Автокефалія — Енциклопедія Сучасної України

Автокефалія

АВТОКЕФА́ЛІЯ (від авто… і κεφαλή – голова) – самоврядування, повна самостійність помісних православних церков, що ґрунтується на принципі «рівні серед рівних». Автокеф. церкви вперше виникли в сх. провінціях Рим. імперії в 4 ст., зокрема з’явилися Антіохійська, Єрусалимська, Константинопольська і Олександрійська церкви, що здобули незалежність від влади Константинопольського патріарха, який був близький до візант. імператора і проводив його політику. Після виникнення автокеф. православ. церков згідно з церк. традицією за Константинопол. патріархом залишилося «перше місце по честі» у світ. православ’ї. Нині в світі нараховується понад 24 автокеф. православ. церков, з них 15 визнані Вселенським Патріархом, а 7 – самопроголошені. В Україні проголосили себе автокефальними Українська Православна Церква Київського Патріархату та Українська Автокефальна Православна Церква.

Літ.: Боровой В. Церковь Христова, ее природа: Автокефальные поместные церкви // Журн. Моск. патриархии. 1993. № 10, 11; Дворкин А. Современные православные церкви // Альфа и Омега. 1994. № 1; Єленський В. Є. Православ’я наприкінці ХХ століття // ЛіС. 1995. № 7; Саган О. Автокефалія. Між політикою і молитвою // Віче. 1995. № 10; Шмиман А. Знаменательная буря: Несколько мыслей об автокефалии, церковном предании и экклезиологии // Альфа и Омега. 1996. № 2/3; Лотоцький О. Автокефалія: В 2-х т. Т. 1. Засади автокефалії. Т. 2. Нарис історії автокефальних церков. К., 1999.

М. М. Закович

Статтю оновлено: 2001

Покликання на статтю
М. М. Закович . Автокефалія // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=42428 (дата звернення: 26.07.2021)