Афоризм

Визначення і загальна характеристика

АФОРИ́ЗМ (грец. ἀφορισμός– ви­значе­н­ня, вислів) — влучний вислів, що має лаконічну виразну форму, часто за допомогою антитези, паралелізму, гіперболи тощо, з глибоким та оригінальним узагальненим змістом. В «Афоризмах» Гіп­пократа термін «А.» означав пере­лік симптомів і діа­гнозів хвороб та способів їхнього лікува­н­ня, а в Аристотеля — «ви­значе­н­ня». Ще за антич. давнини А. пере­брав багато рис гноми — короткого по­вчал. вислову у формі вірша або ритмізов. прози. Ві­дому збірку А. уклав лат. віршем Йоан де Медитано (1066), подаючи приписи салернської мед. школи. Подібна праця, ви­дана 1709 у м. Лайден, належала гол­ландцеві Г. Боергааве. Поволі термін почав за­стосовуватися до ін. галузей діяльності, набуваючи рис максими або крилатого вислову. Вже за нової історії у поня­т­тя А. вкладали не лише ви­значе­н­ня, зокрема у фольклорі А. називали прислівʼя та приказки, у літературі — гноми або сентенції (А. без авторства), апофотегми (А., що приписується певній особі), хриї (А. певної особи за певних об­ставин). А. морального змісту має ще назву «максима». Проте ця жанр. диференціація остаточно не усталена. Існує поня­т­тя «афористичність», що означає характеристику мовле­н­ня або текс­ту, коли використовуються А. Афористичність знач. мірою притаман­на давній укр. літературі («Молі­н­ня Даниїла Заточника», зб. «Бджола», добірка А. в «Ізборнику» Святослава, вірші ієромонаха Віталія, К. Зіновієва та ін.), а також багатьом видат. письмен­никам і речникам 19 ст.: М. Штірнерові, Ф. Ніцше, Т. Карлейлю, Б. Дізраелі, Ґ. Честертону, О. Вайлду. У середньовічну епоху А. потрапляють в Україну через пере­кладну літературу. У 19 ст. афористичність була від­міт. рисою стилю Т. Шевченка, Лесі Українки, Л. Глібова, С. Ру­данського. У 2-й пол. 20 ст. афористичністю по­значений стиль багатьох укр. літераторів: П. Тичини, М. Рильського, Є. Маланюка, М. Бажана, Л. Первомайського, В. Симоненка, Д. Павличка, М. Він­грановського, Л. Костенко, І. Драча, В. Стуса та ін. Афористичними намагалися зробити також гасла, що писалися до кожного парт. свята і зʼ­їзду в УРСР. Інколи вони активно використовувалися в худож. творах і фольклорі (анекдотах).

Літ.: Успенский Л. Коротко об афоризмах // Афоризмы. Ленин­град, 1964; Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. К., 1975; H. Schlaffer. Aphorismus und Konversation // Merkur. Stuttgart, 1996. Jg. 50, H. 12; Тисяча цитат з українського письменства. К., 1996; Українська афористика. К., 2001.

Л. А. Герасимчук

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю