Ахматов Лев Соломонович

АХМА́ТОВ Лев Соломонович (23. 12. 1899, містечко Жашків Київ. губ., нині місто Черкас. обл. — 08. 03. 1937, Москва) — юрист, один із провідників більшовицької репресивно-каральної політики в Україні і активних організаторів процесу «Спілки визволення України» («СВУ»). Освіта вища. У 1918 входив до політ. течії «боротьбисти». 1920–22 — секр. Раднаркому УСРР, до 1925 — прокурор губ. суду, у 1925–33 — прокурор Верхов. суду УСРР, у 1934–35 — прокурор Дніпроп. обл. Від 1935 — нач. відділу труд. колоній НКВС УСРР. Заарешт. 31 липня 1936 за звинуваченням у належності до контррев. троцькіст. терорист. організації, що нібито готувала «терористичні акти проти керівників КП(б)У Косіора, Постишева і Балицького на Україні і проти керівників ВКП(б) у Москві». 8 березня 1937 у Москві військ. колегією Верхов. суду СРСР засудж. до страти і розстріляний. Дані про місце захоронення відсутні. Реабіліт. по парт. лінії рішенням Київ. обкому партії 30 травня 1958 та військ. колегією Верхов. суду СРСР 23 вересня 1958.

Завантажити статтю