АРХЕОЛОГІ́ЧНІ КА́РТИ — наукові зведе­н­ня археологічних памʼяток різного часу, на певних територіях, памʼяток окремих археологічних культур, історичних періодів, типів матеріальних памʼяток. Основою таких карт є опис та від­повід­на систематизація конкрет. памʼяток (стоянок, поселень, городищ, могильників, скарбів та ін.). Як правило, археол. памʼятки наносяться на картогр. основу від­повід­ними умов. по­значе­н­нями. Карто­графува­н­ня є важл. методом археол. досліджень. А. к. дають уявле­н­ня про просторове пошире­н­ня окремих культур, памʼяток, категорій знахідок, торг. шляхів. До цього часу залишається важливою складена В. Антоновичем «Археологическая карта Киевской губернии» (Москва, 1895). На 11-му Археол. зʼ­їзді пред­ставлена його ж «Археологическая карта Волынской губернии» (Москва, 1900), та Ю. Сецинського — «Археологическая карта Подольской губернии» (Москва, 1901); на 12-му Археол. зʼ­їзді у Харкові Д. Багалій подав «Археологическую карту Харьковской губернии» (Москва, 1905). У 1970–80-х рр. Укр. товариство охорони памʼяток історії та культури видало в Києві серію довід­ників, систематизованих по областях України, карт археол. памʼяток різних періодів, напр., Шендрик Н. І. «Довід­ник з археології України. Київська область» (К., 1977), Ратнер І. Д. «Довід­ник з археології України. Херсонська область» (К., 1984) та ін.