Кулешов Павло Миколайович

КУЛЕШО́В Павло Микола­йович (Кулешов Павел Николаевич; 15(27). 08. 1854, м. Малоархангельськ, нині Орлов. обл., РФ — 05. 10. 1936, Москва) — російський вчений-зоотехнік. Професор (1888), член-кореспондент АН СРСР (1928). Заслужений діяч науки РСФРР (1926). Герой Праці (1924). Закін. Харків. вет. ін­ститут (1875), Петров. землероб. і ліс. академію (Москва, 1879), де від­тоді й працював: 1883–94 — завідувач кафедри спец. тварин­ництва, водночас читав лекції з тварин­ництва й зоотехнії у Моск. політех. ін­ституті та С.-Пе­тербур. університеті. Удосконалював зна­н­ня у Німеч­чині, Франції, Великій Британії та ін. 1894–1919 — викладач Тамбов. університету (Росія); 1920 — спів­засн. Моск. зоотех. ін­ституту, в якому організував і очолював кафедри скотарства та дрібного тварин­ництва. Ви­вчав пита­н­ня племін. роз­веде­н­ня с.-г. тварин. За­стосувавши осн. положе­н­ня дарвінізму, роз­робив уче­н­ня про кон­­ституцію с.-г. тварин (класифікацію типів кон­ституції с.-г. тва­рин Кулешова–Іванова використовують і нині). Об­ґрунтував гомоген. під­бір, доцільність ви­кори­ста­н­ня інбридингу в роз­веден­ні тварин. Зробив знач. внесок у роз­виток вітчизн. вівчар­ства, вивів новий тип тонкорун. овець — новокавказ. меринос, за­пропонував за­стосува­н­ня по­роди рамбульє для вдосконале­н­ня тонкорун. вівчарства. Автор низки під­ручників і кер-в із тварин­ництва, зокрема «Овцеводство», «Коневодство», «Сви­­новодство» (усі — 1888), «Круп­ный рогатый скот» (1889; усі — С.-Пе­тербург), що були неодноразово пере­ви­дані.

Завантажити статтю