Курило Євген-Ярослав Львович

КУРИ́ЛО Євген-Ярослав Львович (18. 10. 1912, м. Чортків, нині Терноп. обл. – 16. 10. 1984, м. Бінґемтон, шт. Нью-Йорк, США) – актор. Грав в Укр. нар. театрі ім. І. Тобілевича (м. Станіславів, нині Івано-Франківськ, 1928–35), ман­дрів. театрі «Заграва» (1935–38); Станіслав. ім. І. Франка (1939–40), Львів. ім. Лесі Українки укр. муз.-драм. театрах (1940–41), Львів. опер. театрі (1941–44). Водночас очолював Спілку укр. акторів у Львові (1942–43). Емігрував за кордон (1944). Працював арт. і реж. Ан­самблю укр. акторів під кер-вом В. Блавацького у Німеччині (1945–49). Виїхав до США (1949). Спів­засн. Об'єдн. митців укр. сцени (1949), його секр. Голова Бінґемтон. осередку Орг-ції оборони чотирьох свобід України (1956–84). Знявся у фільмах «Довбуш», «Ві­тер зі Сходу» (реж. А. Роом; обидва – 1941). Спогади К. про театр. життя «Теплий кожух, тільки шкода: не на мене шитий» опубл. в «Альманасі УНС на рік 1987» (Джерзі Ситі; Ню-Йорк, 1987).

Ролі: Софрон («Маруся Богуславка» М. Старицького), Михайло («Украдене щастя» І. Франка), Бернард дель Аква («Облога» Ю. Косача), Мокій («Мина Ма­зайло» М. Куліша), Яким («Степовий гість» Б. Грінченка), Мазепа («Батурин» Л. Лісевича за Б. Лепким), Платон («Пла­тон Кречет» О. Корнійчука), Вініцій, Князь Ігор («Камо грядеши», «Слово о полку Ігоревім» Г. Лужницького), Привид Гамлетового батька («Гамлет» В. Шекспіра), Петро («Ріка» М. Гальбе).

Літ.: Курило Євген // Наш театр: Кн. діячів укр. театр. мист-ва 1915–1991. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1992. Т. 2; Ревуцький В. В орбіті світового театру. К.; Х.; Нью-Йорк, 1995.

Б. І. Мельничук, Х. С. Мельничук