Лабуз Павло Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Лабуз Павло Іванович

ЛАБУ́З Павло Іванович (12. 11. 1925, с. Івашки, нині Золочів. р-ну Хар­ків. обл. – 09. 12. 1988, Мос­ква) – військовик. Герой Рад. Союзу (1945). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від червня 1943. Закін. Харків. бронетанк. уч-ще (1944), відтоді – на фронті. Відзначився у січні 1945 під час форсування р. Одер та бою за м. Сьцінава (нині Нижньосілез. воєвод­ства, Польща). Після вій­ни продовжив службу в армії. Від 1951 – лейтенант у запасі, згодом – ма­­йор у відставці. Мешкав і працював у Москві.

В. О. Сандул

Статтю оновлено: 2016

Покликання на статтю
В. О. Сандул . Лабуз Павло Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=52689 (дата звернення: 24.10.2021)