Лавров Давид Мелітонович

Визначення і загальна характеристика

ЛАВРО́В Давид Мелітонович (09(21). 06. 1867, м. Єлець Орлов. губ., нині Липец. обл., РФ — 26. 12. 1928, Одеса) — фармаколог, біо­хімік. Доктор медицини (1897), професор (1903). Закін. фіз.-мат. (1890) та мед. (1893) факультети Моск. університету, де й працював до 1895. У 1895–97 — у терапевт. від­діл. Обухов. міської лікарні для чорноробів; водночас від 1895 — у Військ.-мед. академії (обидві — С.-Пе­тербург). 1898–1900 стажувався за кордоном, зокрема в Маґдебур., Ляйпциз. та Кеніґсбер. (нині Калінін­град, РФ) університетах. Від 1900 — в Ін­ституті екс­перим. медицини (С.-Пе­тербург): від 1902 — пом. зав. особливої лаб. із заготовки протичум. препаратів; водночас від 1901 — приват-доцент Військ.-мед. академії; від 1903 — завідувач кафедри фармакології, дієтетики й історії медицини, 1909–11 — декан мед. факультету Юрʼєв. університету (нині Тарту, Естонія), 1907 брав участь в організації при Університеті Мед. товариства ім. М. Пирогова, 1912–13 був його головою. Неодноразово пере­бував у закордон. наук. від­рядже­н­нях у Німеч­чині, Франції та ін. 1918 разом з Університетом еваку­йов. до м. Воронеж (Росія), при­знач. чл. Комісії з організації Воронез. університету, де створив і очолив каф. фармакології. 1922–28 — завідувач кафедри фармакології Одес. мед. ін­ституту. Ви­вчав вплив лецитинів на організм тварин, роль лецитинів у механізмі дії лікар. речовин, хімізм пере­травле­н­ня білків. Автор по­­сібника «Основы фармакологии и токсикологии» (О., 1923; українською мовою — Х.; О., 1930) та роз­ділу в 1-му томі керівництва для лікарів і студентів «Основы тера­пии» (Ленин­град; Москва, 1925).

Пр.: К во­просу о химизме пептического и триптического пере­варивания белковых веществ. С.-Пе­тербург, 1897; К во­просу о влиянии лецитинов на животных (1-е сообщение) // Харьков. мед. журн. 1912. Т. 14, № 9; К во­просу о влиянии лецитинов на живот­ных (2-е сообщение) // Там само. 1915. Т. 19, № 3; К во­просу о влиянии ле­­ци­ти­нов на действие лекарствен­ных веществ // Журн. н.-и. каф. в Одес­се. 1925. Т. 2, № 1; О фармакологических свойствах лецитинов // КМ. 1926. Т. 4, № 7. Літ.: Цыганов С. В. К истории отечествен­ной фармакологии: Профес­сор Д. М. Лавров (1867–1928) // Фар­макология и токсикология. 1951. Т. 14, вып. 1; Волков В. А., Кулико­ва М. В. Рос­сийская профес­сура. XVIII — начало XX вв. Биологические и медико-биологические науки: Биогр. слов. С.-Пе­тербург, 2003; Васильев К. К., Бека­ло М. С., Кресюн В. И., Годо­ван В. В. Заведующий кафедрой фармакологии Одес­ского медицинского ин­ститута профес­сор Д. М. Лавров (1867–1928) // Інте­гративна антропологія. 2012. № 2(20); Золотарев А. Е., Ильин И. И., Луки Л. Г. Био­графический словарь профес­соров Одес­ского медицинского ин­ститута им. Н. И. Пирогова (1900–1990 гг.). О., 1992.

К. К. Васильєв

Завантажити статтю