Ларін Андрій — Енциклопедія Сучасної України

Ларін Андрій

ЛА́РІН Андрій Васильович (15. 09. 1911, м. Ряжськ, нині Рязан. обл., РФ – 30. 01. 1981, там само) – військовик. Герой Рад. Союзу (1943). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від 1941. Закін. полкову школу молодшого команд. складу. Відзначився у вересні 1943 як ком-р відділ. 981-го стрілец. полку 253-ї дивізії під час форсування Дніпра побл. с. Ходорів Миронів. р-ну Київ. обл. Демобілізов. 1945. Мешкав у м. Калінінград (нині Корольов Моск. обл.), працював на експерим. маш.-буд. з-ді; від 1955 – на шахті на о-ві Шпіцберґен (Норвегія); від 1958 – у Аркагалин. монтаж. упр. (Магадан. обл., РФ). Від 1964 – на пенсії.

Р. В. Руденко

Статтю оновлено: 2016

Покликання на статтю
Р. В. Руденко . Ларін Андрій // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=53305 (дата звернення: 17.09.2021)