Марганцеві руди

МА́РГАНЦЕ́ВІ РУ́ДИ — природні мінеральні утворе­н­ня з вмістом у таких кількостях марганцю (мангану; Mn), при яких доцільно його вилучати за сучасного рівня роз­витку техніки. Великі поклади М. р. роз­робляють в Україні (близько 2,5 млрд т, або 42,3 % світових запасів), Пів­ден­но-Африканській Республіці, Казах­стані, Ґабоні, Австралії, Китаї, РФ, Грузії, Бразилії, Індії, Ґані та інших. Серед рудо­утворювальних мінералів — гаусманіт (вміст Mn 72 %), брауніт (69 %), піролюзит (63,2 %), манганіт (62,5 %), псиломелан (45–60 %), родохрозит (47,8 %), вернадит (44–52 %), родоніт (32–41 %), олігоніт (23–32 %), мангано-кальцит (7–25 %). Україна є одним з найбільших виробників товарів М. р., повністю забезпечує власні потреби в них і в значній кількості екс­портує марганцеві концентрати, феромарганець тощо. Майже всі українські запаси лежать у Нікопольській (Пд.-Укр.) марганцевій провінції (Дні­пропетровська і Запорізька обл.).

Головні генетичні типи М. р. України: осадові (олігоценові Нікопольський марганцеворудний басейн, кім­мерійська Азово-Чорноморська марганцево-залізорудна провінція, ран­ньонеогенове Бурштинове родовище), метаморфоген­ні (малі, різноманітні за генезисом і складом прояви серед метаморфічних докембрійських товщ УЩ), гідротермальні (прояви на УЩ і в Карпатах), кори вивітрюва­н­ня та інфільтраційні утворе­н­ня (Антоново-Хощеватське родовище у корі вивітрюва­н­ня архейських кальцифірів і мармурів у Побуж­жі). Нікопольський марганцеворудний басейн складає нижньоолігоценова кварц-глауконітова піщано-глиниста марганценосна товща з промисловими покладами руд, яка простежується в субширотному напрямку вздовж пів­ден­ного схилу УЩ на 250 км шириною близько 50 км. В основі рудного пласта найчастіше лежать грубозернисті глинисті піски товщиною до 1,5 м, місцями — на корах вивітрюва­н­ня кри­сталічних порід щита або без­посередньо на самих кри­сталічних породах. Рудний пласт потужністю до 4 м (пере­важно 1,5–2,5 м) є піщано-глини­стою породою, яка вміщує шматки, конкреції, ооліт-пізолітні утворе­н­ня, суцільні та землисто-сажисті виділе­н­ня оксидних і карбонатних мінералів марганцю. Пере­кривається рудний пласт пере­важно зеленувато-сірими і сірими щільними глинами.

Промислові типи руд: оксидні (15,8 % від загальних балансових запасів), оксидно-карбонатні (7,7 %) та карбонатні (76,5 %). Середній вміст марганцю в оксидних рудах 26,6 %, в оксидно-карбонатних — 25,0 %, у карбонатних — 20,7 %, а в цілому у рудах балансових запасів — 23,9 %. Нині у світі (зокрема й в Україні) найбільше використовують ок­­сидні, менше — оксидно-карбонатні, ще менше — карбонатні руди. Пере­робку та збагаче­н­ня руд здійснюють на збагачувальних фабриках. М. р. і вироблені з них продукти за­стосовують у чорній металургії для роз­кисле­н­ня та десульфурації сталей і чавуну, їх додають у спеціалізовані сталі. За допомогою марганцю виплавляють різноманітні сплави кольорових металів, створюють антикорозійні покри­т­тя, виготовляють скло, гальванічні елементи, фарб­­ники тощо. Зі сполук марганцю виробляють лікарські препарати, які мають противірусну, протипухлин­ну, антимікробну дію, активують ферментативні системи. Як мікро­елемент марганець входить до складу багатьох полівітамін­них препаратів.