Марганцеві руди — Енциклопедія Сучасної України

Марганцеві руди

МА́РГАНЦЕ́ВІ РУ́ДИ – природні мінеральні утворення з вмістом у таких кількостях марганцю (мангану; Mn), при яких доцільно його вилучати за сучасного рівня розвитку техніки. Великі поклади М. р. розробляють в Україні (бл. 2,5 млрд т, або 42,3 % світ. запасів), Пд.-Афр. Респ., Казахстані, Ґабоні, Австралії, Китаї, РФ, Грузії, Бразилії, Індії, Ґані та ін. Серед рудоутворювал. мінералів – гаусманіт (вміст Mn 72 %), брауніт (69 %), піролюзит (63,2 %), манганіт (62,5 %), псиломелан (45–60 %), родохрозит (47,8 %), вернадит (44–52 %), родоніт (32–41 %), олігоніт (23–32 %), мангано-кальцит (7–25 %). Україна є одним з найбільших виробників товар. М. р., повністю забезпечує власні потреби в них і в знач. кількості експортує марганц. концентрати, феромарганець тощо. Майже всі укр. запаси знаходяться у Нікопол. (Пд.-Укр.) марганц. провінції (Дніпроп. і Запоріз. обл.). Гол. генет. типи М. р. України: осадові (олігоцен. Нікопольський марганцеворудний басейн, кіммерій. Азово-Чорномор. марганцево-залізорудна провінція, ранньонеоген. Бурштин. родовище), метаморфогенні (малі, різноманітні за генезисом і складом прояви серед метаморфіч. докембрій. товщ УЩ), гідротермальні (прояви на УЩ і в Карпатах), кори вивітрювання та інфільтрац. утво­­рення (Антоново-Хощеват. родовище у корі вивітрювання архей. кальцифірів і мармурів у Побужжі). Нікопол. марганцеворуд. бас. складає нижньоолігоцен. кварц-глауконіт. піщано-глиниста марганценосна товща з пром. покладами руд, яка простежується в субширот. напрямку вздовж пд. схилу УЩ на 250 км шир. бл. 50 км. В основі рудного пласта найчастіше лежать грубозернисті глинисті піски товщиною до 1,5 м, місцями – на корах вивітрювання кристаліч. порід щита або безпосередньо на самих кристаліч. породах. Рудний пласт потуж. до 4 м (переважно 1,5–2,5 м) є піщано-глинистою породою, яка вміщує шматки, конкреції, ооліт-пізоліт. утворення, суціл. та землисто-сажисті виділення оксид. і карбонат. мінералів марганцю. Перекривається рудний пласт переважно зеленувато-сірими і сірими щільними глинами. Пром. типи руд: оксидні (15,8 % від заг. баланс. запасів), оксидно-карбонатні (7,7 %) та карбонатні (76,5 %). Серед. вміст марганцю в оксид. рудах 26,6 %, в оксидно-карбонат. – 25,0 %, у карбонат. – 20,7 %, а в цілому у рудах баланс. запасів – 23,9 %. Нині у світі (зокрема й в Україні) найбільше використовують ок­­сидні, менше – оксидно-карбонатні, ще менше – карбонатні руди. Переробку та збагачення руд здійснюють на збагачув. ф-ках. М. р. і вироблені з них продукти застосовують у чорній металургії для розкислення та десульфурації сталей і чавуну, їх додають у спеціаліз. сталі. За допомогою марганцю виплавляють різноманітні сплави кольор. металів, створюють антикороз. покриття, виготовляють скло, гальванічні елементи, фарб­­ники тощо. Зі сполук марганцю виробляють лікар. препарати, які мають противірусну, протипухлинну, антимікробну дію, активують ферментативні системи. Як мікроелемент марганець входить до складу багатьох полівітамін. препаратів.

Літ.: Шнюков Є. Ф. Марганцеворудні епохи в геологічній історії України // ГЖ. 1961. № 6; Шнюков Е. Ф., Кулиш Е. А., Орловский Г. Н. и др. Марганцевые руды Украины // Там само. 1992. № 5; Шнюков Е. Ф., Орловский Г. Н., Панченко Н. А. и др. Марганцевые руды Украи­­ны. К., 1993; Галецкий Л., Хмара А. Же­­лезные и марганцевые руды Украины и проблемы их рационального исполь­­зования. К., 1995; Кулиш Е. А., Плотников А. В. Экономическая геология мар­­ганцевых руд. К., 2007; Михайлов В. А., Курило М. М. Проблеми геолого-економічної оцінки мінерально-сировинної бази марганцю України // Мінерал. ресурси України. 2010. № 3.

Є. О. Куліш


Покликання на статтю