Марганцеві руди
МА́РГАНЦЕ́ВІ РУ́ДИ — природні мінеральні утворення з вмістом у таких кількостях марганцю (мангану; Mn), при яких доцільно його вилучати за сучасного рівня розвитку техніки. Великі поклади М. р. розробляють в Україні (бл. 2,5 млрд т, або 42,3 % світ. запасів), Південно-Африканській Республіці, Казахстані, Ґабоні, Австралії, Китаї, РФ, Грузії, Бразилії, Індії, Ґані та ін. Серед рудоутворювальних мінералів — гаусманіт (вміст Mn 72 %), брауніт (69 %), піролюзит (63,2 %), манганіт (62,5 %), псиломелан (45–60 %), родохрозит (47,8 %), вернадит (44–52 %), родоніт (32–41 %), олігоніт (23–32 %), мангано-кальцит (7–25 %). Україна є одним з найбільших виробників товарів М. р., повністю забезпечує власні потреби в них і в значній кількості експортує марганцеві концентрати, феромарганець тощо. Майже всі українські запаси лежать у Нікопольській (Пд.-Укр.) марганцевій провінції (Дніпропетровська і Запорізька обл.).
Головні генетичні типи М. р. України: осадові (олігоцен. Нікопольський марганцеворудний басейн, кіммерій. Азово-Чорноморська марганцево-залізорудна провінція, ранньонеоген. Бурштинове родовище), метаморфогенні (малі, різноманітні за генезисом і складом прояви серед метаморфічних докембрій. товщ УЩ), гідротермальні (прояви на УЩ і в Карпатах), кори вивітрювання та інфільтраційні утворення (Антоново-Хощеватське родовище у корі вивітрювання архей. кальцифірів і мармурів у Побужжі). Нікопольський марганцеворудний басейн складає нижньоолігоцен. кварц-глауконіт. піщано-глиниста марганценосна товща з промисловими покладами руд, яка простежується в субширотному напрямку вздовж південного схилу УЩ на 250 км шириною бл. 50 км. В основі рудного пласта найчастіше лежать грубозернисті глинисті піски товщиною до 1,5 м, місцями — на корах вивітрювання кристалічних порід щита або безпосередньо на самих кристалічних породах. Рудний пласт потужністю до 4 м (переважно 1,5–2,5 м) є піщано-глинистою породою, яка вміщує шматки, конкреції, ооліт-пізолітні утворення, суцільні та землисто-сажисті виділення оксидних і карбонатних мінералів марганцю. Перекривається рудний пласт переважно зеленувато-сірими і сірими щільними глинами.
Промислові типи руд: оксидні (15,8 % від заг. баланс. запасів), оксидно-карбонатні (7,7 %) та карбонатні (76,5 %). Серед. вміст марганцю в оксид. рудах 26,6 %, в оксидно-карбонат. — 25,0 %, у карбонат. — 20,7 %, а в цілому у рудах баланс. запасів — 23,9 %. Нині у світі (зокрема й в Україні) найбільше використовують оксидні, менше — оксидно-карбонатні, ще менше — карбонатні руди. Переробку та збагачення руд здійснюють на збагачув. ф-ках. М. р. і вироблені з них продукти застосовують у чорній металургії для розкислення та десульфурації сталей і чавуну, їх додають у спеціаліз. сталі. За допомогою марганцю виплавляють різноманітні сплави кольор. металів, створюють антикороз. покриття, виготовляють скло, гальванічні елементи, фарбники тощо. Зі сполук марганцю виробляють лікар. препарати, які мають противірусну, протипухлинну, антимікробну дію, активують ферментативні системи. Як мікроелемент марганець входить до складу багатьох полівітамін. препаратів.
Рекомендована література
- Шнюков Є. Ф. Марганцеворудні епохи в геологічній історії України // ГЖ. 1961. № 6;
- Шнюков Е. Ф., Кулиш Е. А., Орловский Г. Н. и др. Марганцевые руды Украины // Там само. 1992. № 5;
- Шнюков Е. Ф., Орловский Г. Н., Панченко Н. А. и др. Марганцевые руды Украины. К., 1993;
- Галецкий Л., Хмара А. Железные и марганцевые руды Украины и проблемы их рационального использования. К., 1995;
- Кулиш Е. А., Плотников А. В. Экономическая геология марганцевых руд. К., 2007;
- Михайлов В. А., Курило М. М. Проблеми геолого-економічної оцінки мінерально-сировинної бази марганцю України // Мінерал. ресурси України. 2010. № 3.