Марґітич Іван Антонович — Енциклопедія Сучасної України

Марґітич Іван Антонович

МАРҐІ́ТИЧ Іван Антонович (04. 02. 1921, с. Велика Чингава, нині Боржавське Виноградів. р-ну Закарп. обл. – 07. 09. 2003, с. Пилипець Міжгір. р-ну Закарп. обл., похов. у рідному селі) – культурно-освітній і церковний діяч Мукачівської греко-католицької єпархії. Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2001). Закін. Хуст. г-зію (нині Закарп. обл.), від 1941 навч. в Ужгород. богослов. академії. Чл. «Пласту» й ОУН. У липні 1942 заарешт. угор. окупац. військ. владою, у грудні звільнений на прохання єпископа греко-катол. Мукачів. єпархії. Богослов. студії завершив 1946. У тому ж році єпископом Т. Ромжею рукопоклад. на священика. Душпастирював у м. Рахів (Закарп. обл.). 1949 відмовився перейти у пра­­вослав’я, продовжував здійснювати богослужіння та готувати молодих священиків на нелегал. становищі. 5 березня 1951 заарешт., 18 вересня того ж року засудж. до 25-ти р. таборів. Покарання відбував у Сибіру. Звільнений 1955. Повернувся до рідного села, працював у колгоспі, підпільно проводив реліг. обряди. 10 вересня 1987 висвяч. на єпископа Мукачів. греко-катол. єпархії. У січні 1991 папа Іван-Павло ІІ іменував його єпис­­ко­­пом-пом. єпископа Мукачівсько-Ужгородського. Автор низки публікацій про єдність укр. народу.

Літ.: Зимомря М. Терпіння, праця – підмурівок життя: До 75-річчя від дня народж. І. Маргітича // Календар «Просвіти» на 1996. Уж., 1996; Його ж. Людина та вимір її образу: від голови – до неба. Дрогобич, 2002.

М. І. Зимомря

Статтю оновлено: 2018

Покликання на статтю
М. І. Зимомря . Марґітич Іван Антонович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=63589 (дата звернення: 06.05.2021)