Мар’янович Тадеуш Павлович

МАРʼЯНО́ВИЧ Тадеуш Па­влович (25. 05. 1932, Дні­пропетровськ, нині Дні­про — 09. 10. 2014, Київ) — фахівець у галузі прикладної математики та кібернетики. Канд. фіз.-мат. (1963), д-р тех. (1985) н., професор (1988), член-кореспондент НАНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1973), премія РМ СРСР (1981), Державна премія СРСР (1986), премія ім. В. Глушкова АН УРСР (1989). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1998). Закін. Київський університет (1956). Від­тоді працював у Ін­ституті математики АН УРСР; від 1964 — старший науковий спів­робітник, заст. завідувач від­ділу теорії цифр. автоматів, від 1965 — зав. лаб. методів систем. моделюва­н­ня, 1967–82 та 1984–95 — завідувач від­ділу методів систем. моделюва­н­ня, 1995–2014 — гол. н. с., 1982–84 — директор СКБ матем. машин і систем, водночас 1995–2003 — за­ступник директора з наукової роботи, 1996–2007 — зав. від­діл. матем. кібернетики Ін­ституту кібернетики НАНУ (обидва — Київ). За сумісн. 1965–90 — за­ступник зав. базової каф. (один із засн.) Ін­ституту кібернетики АН УРСР і Моск. фіз.-тех. ін­ституту. Учень Г. Шилова, Й. Гіхмана, Б. Гнєденка та В. Глушкова (М. присвятив йому кн. «Быть благо­­дарным судьбе: слово об Учителе», Д., 2009; «Прошлое, устремлен­ное в будущее. Об академике Глушкове В. М. его ученики, соратники и современ­ники», К., 2013). Осн. напрями наук. діяльності: дослідж. склад. систем теор.-ймовірніс. методами, роз­робле­н­ня про­грамно-алгоритм. інструм. засобів компʼютер. моделюва­н­ня та їх за­стосува­н­ня в різних галузях техніки і вироб. діяльності (обчислюв. техніка, системи пере­дачі та обробки даних, керува­н­ня технол. процесами, динаміч. системами, літал. апаратами та ін.). Брав участь у роз­роблен­ні та реалізації на машинах класу М-20 першої у СРСР про­грам. системи для імітац. моделюва­н­ня склад. дис­крет. систем. Виконувані ним роботи зі створе­н­ня інструм. засобів для імітац. моделюва­н­ня були роз­по­всюджені на складні системи, що включають як дис­кретні, так і неперервні компоненти. Результатом цих дослідж. стала реалізована на машинах класу БЕСМ про­грамна система, що до­зволяла імітувати процеси функціонува­н­ня склад. обʼєк­­тів у промисловості, на транс­порті, у ра­­кетно-косміч. і військ. галузях. М. і керований ним колектив спів­робітників виконували також знач. обсяг дослідж. з оцінки якості функціонува­н­ня склад. систем у різних галузях науки і техніки. Автор низки статей у ЗМІ з історії обчислюв. техніки, зокрема «Причастна ли Украина к соз­данию суперкомпьютеров» («День», 2001, 23 августа), «Час ішов слідами генія» («Уряд. курʼєр», 2013, 23 серпня).

Завантажити статтю