Кириченко Микола Григорович
КИРИЧЕ́НКО Микола Григорович (20. 04. 1942, с. Сніжки Буринського р-ну Сумської обл. — 23. 09. 1994, Київ) — філософ. Доктор філософських наук (1989), професор (1990). Закінчив Київський університет (1966). Працював у Донецьких медичному (1966–68) і Глухівському педагогічному (Сумська обл., 1971–73) інститутах; у Києві: від 1976 — завідувач кафедри філософії Вищої партійної школи при Центральному Комітеті Комуністичної партії Радянського Союзу; 1992–94 — шеф-директор відділення політології Національної академії управління; водночас 1993–94 — провідний науковий співробітник Інституту національних відносин і політології Академії наук України. Наукові дослідження: гносеологічні проблеми соціального пізнання, формування наукового світогляду, проблемне навчання та духовна культура особистості.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Про структуру і функції соціального знання // ФД. 1971. № 5; Про розробку методології соціального пізнання // Пробл. філософії. 1977. Вип. 40; Научное мировоззрение и формирование человека нового типа // Развитой социализм и личность. К., 1983; Социалистическое общество на этапе перестройки: Теор. вопросы формирования социалистич. цивилизации. К., 1989; Перестройка как исторический поворот к социально-гуманистической практике социализма // Перестройка и человек. К., 1989.