Масленніков Олег Миколайович — Енциклопедія Сучасної України

Масленніков Олег Миколайович

МАСЛЕ́ННІКОВ Олег Миколайович (15. 01. 1961, Київ) – актор, режисер. Закін. Воронез. ін-т мист-в (РФ, 1985). У 1985–2004 – актор Київ. театру драми та комедії на Лівому березі Дніпра. Відтоді знімається в кіно та займається реж. діяльністю. Реж. низки фільмів, серед яких – «Диявол із Орлі», «Янгол з Орлі» (обидва – 2006), «Тримай мене міцніше» (2007), «Серцю не накажеш» (2007), «Рідні люди» (2008), «Коханець для Люсі» (2012), «Доки станиця спить» (2014), «Запитайте в осені» (2016). М. – актор потуж. енергетики, вибухового темпераменту, створює яскраві гострохарактерні образи та грає ролі з амплуа соц. героїв. Ролі: Гнат («Чарівниця» за п'єсою «Безталанна» І. Карпенка-Карого), Влас («Олеся» М. Кропивницького), Яків («Ти, кого любить душа моя...» за п'єсою «Ягниця» Н. Птушкіної), Вельчанінов («Вічний чоловік» за Ф. Достоєвським), Кочкарьов («Одруження» М. Гоголя), Гаспаров Ярослав («Без...кінечна подорож» А. Іванова), Скучаєв («Дрібний біс» за Ф. Сологубом), Бруно («Рогоносець» за п'єсою «Великодушний рогоносець» Ф. Кроммелінка); у кіно – Андрій Данко («За ніччю день іде», 1984, реж. О. Бійма, «Укртелефільм»), Оверко («Козаки йдуть», 1991, реж. С. Омельчук, кінокомпанія «РОСЬ»), Тадеуш Розвадинський («Злочин з багатьма невідомими», 1993, реж. О. Бійма, «Укртелефільм»), Полянський («Обережно! Червона ртуть!», 1995, реж. А. Іванов, Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), Олександр Гніпа («Ледарі», 2002, реж. О. Байрак, студія «Байрак»), Гюнтер («Європейський конвой», 2003, реж. А. Бенкендорф), Віктор Буравін («Зцілення кохання», 2005, реж. В. Буравін; обидва – студія «Film.ua»), Андрій Кирилов («Терміново шукаю чоловіка», 2011, реж. А. Чеботарьова, кінокомпанія «УПС»), Філіпов («Улюблена вчителька», 2016, реж. Л. Білозорович, студія «Pronto.film»).

О. А. Богомазова


Покликання на статтю