Мареничів тріо — Енциклопедія Сучасної України

Мареничів тріо

МАРЕ́НИЧІВ ТРІ́О – естрадний вокальний колектив. Нар. арт. України (2003). Існував 1973–2004 у Луцьку, творчу діяльність розпочав при Волин. філармонії. Маренич Валерій Петрович (01. 01. 1946, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.). Орден Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2019). закін. Луцьке культ.-осв. уч-ще (1991). Худож. кер. М. т. – його дружина Сухорукова-Маренич Антоні­­на Олександрівна (17. 03. 1949, м. Куйбишев, нині Самара, РФ) закін. Куйбишев. муз.-пед. уч-ще (1968), Рівнен. ін-т культури (1992). Її сестра Сухорукова Світлана Олександрівна (01. 03. 1956, м. Куйбишев) закін. Луцьке культ.-осв. уч-ще (1991). Учасники Всеукр. фестивалів «Пісенний вернісаж», «Київська весна», «Кримські зорі». У репертуарі – пісні «Тиша навкруги» (сл. і музика О. Богайчука), «Вже сонце низенько» (сл. І. Котляревського, музика М. Лисенка), «Ти скажи, промов» (сл. В. Крищенка, музика О. Злотника), укр. нар. пісні «Несе Галя воду», «Ой у гаї при Дунаї», «Чом ти не прийшов», «Сиджу я край віконечка», «Посилала мене мати» та ін. Гастролі в Канаді, Великій Британії, США, Польщі, Словаччині. Про тріо знято к/ф «Квіти лугові» (1980, реж. В. Лисенко), «Поки є час» (1987, реж. В. Шиленко). Випустили компакт-диски «Три тополі» (1998), «Ой під вишнею» (2000), «Співає Тріо Маренич» (2003), «Краще» (2004). Виступали самостійно. Після розпаду гурту Валерій Петрович продовжив сольну кар'єру, записав компакт-диски «Пісні волинських авторів» (2005), «Ген, на узліссі хрест мовчить» (2006).

Літ.: Гаврош Г. Тріо Мареничів: 20 років по тому // Срібна земля. 1996, 3 лют.; Поплавський М. Тріо Мареничів – ім'я, що говорить само за себе // Поплав­­ський М. Антологія сучас. укр. естради. К., 2007.

М. І. Рудаков


Покликання на статтю