Математична освіта

МАТЕМАТИ́ЧНА ОСВІ́ТА — різновид професійної освіти, що забезпечує під­готовку фахівців з різних галузей математики. Система М. о. перед­бачає наявність від­повід. мережі ін­ституцій, що здійснюють навч. процес. Зміст М. о. складають: система матем. понять, фактів, тео­рій та звʼязків між ними, навички їх за­стосува­н­ня; цілісне уявле­н­ня про математику як науку, її методи та можливості. Отримуючи М. о., особа на­вчається оперувати схемами, алгоритмами, при­йомами та методами роз­вʼязува­н­ня матем. задач; використовувати матем. зна­н­ня на практиці, при роз­вʼязуван­ні приклад. і профес. задач; за­стосовувати матем. методи в процесі пі­зна­н­ня дійсності (моделюва­н­ня, конструюва­н­ня, інтер­претації тощо). М. о. забезпечує належ. рівень роз­витку мисле­н­ня (дедукт., рац., аналіт., візуал., абстракт., альтернатив., прагмат., алгоритміч. тощо), його логічну строгість; від­повід. рівень сформованості простор. уяви й позицій. простор. баче­н­ня. Якість змісту М. о. ви­значається його від­повід­ністю сусп. ідеалам і соц. замовле­н­ням, рівню роз­витку науки, існуючим тех. та інформ. засобам, адекватністю потребам практики (в широкому ро­зумін­ні), загальнолюд. цін­ностям (рівню культур. роз­витку су­спільства). Кінц. результат М. о. об­умовлений матем. культурою, світо­глядом, сформованістю профес. якостей субʼєкта освіти та виробленими навичками використовувати матем. зна­н­ня на практиці. Зміст освіти ви­значають нормативно-правові та наук.-метод. документи: законодавчі акти, концепція, навч. плани та про­грами, під­ручники, навч. посібники. М. о. — структур. компонент заг. серед. освіти, профес. під­готовки фахівців низки спеціальностей, вчителів і викладачів ВНЗів, науковців (профес. математиків-педагогів, математиків-науковців, математиків-прикладників) і популяризаторів науки. Від­повід­но до мети, змісту і кінц. результату роз­різняють 5 рівнів М. о.: заг.-осв. елементарний, заг.-осв. по­глиблений, фундам. (базовий), фаховий (спец.), вищий (науковий). Елементар. рівень забезпечують у заг.-осв. школах, по­глиблений — у фіз.-мат. школах, ліцеях, гімназіях і коледжах, а також у класах з по­глибленим ви­вче­н­ням математики. Зміст цих двох рівнів ви­значається концепцією М. о. 12-річ. школи, навч. планами та про­грамами. Фундам. рівень ґрунтується на елементар. або по­глибленому та знач. мірою об­умовлений принципами приклад. і профес. спрямованості матем. курсів у системі під­готовки фахівців, для яких математика є фундам. дисципліною. До таких належать тех., архіт., екон., пром.-екон. заклади освіти тощо. Фаховий рівень забезпечують класичні та пед. університети, що готують фахівців матем. спеціальностей і спеціалізацій з різними кваліфікаціями (математик, вчитель математики, викладач математики, математик-про­граміст, математик-економіст тощо). Вершиною фахового рівня є під­готовка та захист магістер. роботи з математики (теор. або прикладної) чи з матем. моделюва­н­ня. Вищий рівень матем. освіти забезпечують системою під­готовки наук. і наук.-пед. кадрів через аспірантуру та докторантуру (у ВНЗах і наук. установах, зокрема ін­ститутах НАНУ). В історії становле­н­ня та роз­витку М. о. України виділяють 5 етапів: започаткува­н­ня вищої М. о. (1804–34), про­гресив. ново­введень у теорії та практиці освіти (1835–83), посиле­н­ня приклад. спрямованості (1884–1917), рад. (1917–91), незалеж. України (від 1991). Найдавнішим джерелом про матем. зна­н­ня епохи Київ. Русі є твір монаха Кирила Новгородського «Вче­н­ня бачити людині всіх років», присвяч. арифметико-хронол. роз­рахункам. Математику (арифметику, логіку) як навч. дисципліну ВШ вперше за­провадили на території України в Остроз. академії (1576–1636). Заснува­н­ня Львів. університету стало новим етапом становле­н­ня вищої М. о. в Україні: математику як окремий предмет роз­почали ви­вчати на філос. ф-ті. Курс перед­бачав ви­вче­н­ня арифметики, геометрії та деяких роз­ділів приклад. математики. У 2-й пол. 18 ст. зʼявився окремий предмет — змішана математика. Тоді ж у Львів. університеті кількість предметів матем. циклу по­ступово збільшували, були засн. каф. математики та астрон. обсерваторія. Студенти ви­вчали арифметику, про­гресії, пропорції, добува­н­ня коренів, початки геометрії Евкліда; особливу увагу викл. приділяли задачам на побудову. Важливим етапом у роз­будові вищої М. о. стало створе­н­ня Києво-Могилян. академії, де у 3-му і 4-му класах ви­вчали арифметику та геометрію. У 2-й пол. 18 ст. у ній від­крито спец. класи чистої математики, у яких ви­вчали алгебру, геометрію, алгебричні, гармонічні, геом. про­гресії, змішану математику, механіку, тригонометрію, матем. хронологію. На поч. 19 ст. рівень вищої освіти, зокрема й матем., в Україні сут­тєво зріс, наук. центрами стали Університет св. Володимира (нині Київ. університет), Харків., Новорос. (нині Одес. університет), Львів. і Чернів. університети, вони й донині дають ґрунтовну М. о. Фаховий рівень М. о. забезпечують Дні­проп. (нині Дні­про), Донец. (2015 еваку­йов. у Він­ницю), Житомир., Запоріз., Микол., Прикарпат. (Івано-Франківськ), Сх.-європ. (Луцьк), Сх.-укр. (2015 еваку­йов. з Луганська у м. Сіверськодонецьк Луган. обл.), Ужгород., Херсон., Хмельн., Черкас. університети, Нац. університет «Черніг. колегіум», Нац. (Київ), Вінн., Кіровогр., Полтав., Сум., Терноп., Харків. пед. університети та ін. При Ін­ституті математики НАНУ (Київ), Ін­ституті приклад. про­блем механіки і математики НАНУ (Львів), Фіз.-тех. ін­ституті низьких т-р НАНУ (Харків), Ін­ституті приклад. математики і механіки НАНУ (2015 еваку­йов. з Донецька у м. Словʼянськ Донец. обл.), Київ., Львів., Ужгород., Харків., Чернів. університетах, Нац. пед. університеті (Київ), Нац. тех. університеті України «Київ. політех. ін­ститут», Нац. університеті «Львівська політехніка» та ін. функціонують аспірантура та докторантура з матем. спеціальностей.

Завантажити статтю