Математична освіта — Енциклопедія Сучасної України

Математична освіта

МАТЕМАТИ́ЧНА ОСВІ́ТА – різновид професійної освіти, що забезпечує підготовку фахівців з різних галузей математики. Система М. о. передбачає наявність відповід. мережі інституцій, що здійснюють навч. процес. Зміст М. о. складають: система матем. понять, фактів, тео­рій та зв'язків між ними, навички їх застосування; цілісне уявлення про математику як науку, її методи та можливості. Отримуючи М. о., особа навчається оперувати схемами, алгоритмами, прийомами та методами розв'язування матем. задач; використовувати матем. знання на практиці, при розв'язуванні приклад. і профес. задач; застосовувати матем. методи в процесі пізнання дійсності (моделювання, конструювання, інтерпретації тощо). М. о. забезпечує належ. рівень розвитку мислення (дедукт., рац., аналіт., візуал., абстракт., альтернатив., прагмат., алгоритміч. тощо), його логічну строгість; відповід. рівень сформованості простор. уяви й позицій. простор. бачення. Якість змісту М. о. визначається його відповідністю сусп. ідеалам і соц. замовленням, рівню розвитку науки, існуючим тех. та інформ. засобам, адекватністю потребам практики (в широкому розумінні), загальнолюд. цінностям (рівню культур. розвитку сусп-ва). Кінц. результат М. о. обумовлений матем. культурою, світоглядом, сформованістю профес. якостей суб'єкта освіти та виробленими навичками використовувати матем. знання на практиці. Зміст освіти визначають нормативно-правові та наук.-метод. документи: законодавчі акти, концепція, навч. плани та програми, підручники, навч. посібники. М. о. – структур. компонент заг. серед. освіти, профес. підготовки фахівців низки спеціальностей, вчителів і викладачів ВНЗів, науковців (профес. математиків-педагогів, математиків-науковців, математиків-прикладників) і популяризаторів науки. Відповідно до мети, змісту і кінц. результату розрізняють 5 рівнів М. о.: заг.-осв. елементарний, заг.-осв. поглиблений, фундам. (базовий), фаховий (спец.), вищий (науковий). Елементар. рівень забезпечують у заг.-осв. школах, поглиблений – у фіз.-мат. школах, ліцеях, г-зіях і коледжах, а також у класах з поглибленим вивченням математики. Зміст цих двох рівнів визначається концепцією М. о. 12-річ. школи, навч. планами та програмами. Фундам. рівень ґрунтується на елементар. або поглибленому та знач. мірою обумовлений принципами приклад. і профес. спрямованості матем. курсів у системі підготовки фахівців, для яких математика є фундам. дисципліною. До таких належать тех., архіт., екон., пром.-екон. заклади освіти тощо. Фаховий рівень забезпечують класичні та пед. ун-ти, що готують фахівців матем. спеціальностей і спеціалізацій з різними кваліфікаціями (математик, вчитель математики, викладач математики, математик-програміст, математик-економіст тощо). Вершиною фахового рівня є підготовка та захист магістер. роботи з математики (теор. або прикладної) чи з матем. моделювання. Вищий рівень матем. освіти забезпечують системою підготовки наук. і наук.-пед. кадрів через аспірантуру та докторантуру (у ВНЗах і наук. установах, зокрема ін-тах НАНУ). В історії становлення та розвитку М. о. України виділяють 5 етапів: започаткування вищої М. о. (1804–34), прогресив. нововведень у теорії та практиці освіти (1835–83), посилення приклад. спрямованості (1884–1917), рад. (1917–91), незалеж. України (від 1991). Найдавнішим джерелом про матем. знання епохи Київ. Русі є твір монаха Кирила Новгородського «Вчення бачити людині всіх років», присвяч. арифметико-хронол. розрахункам. Математику (арифметику, логіку) як навч. дисципліну ВШ вперше запровадили на тер. України в Остроз. академії (1576–1636). Заснування Львів. ун-ту стало новим етапом становлення вищої М. о. в Україні: математику як окремий предмет розпочали вивчати на філос. ф-ті. Курс передбачав вивчення арифметики, геометрії та деяких розділів приклад. математики. У 2-й пол. 18 ст. з'явився окремий предмет – змішана математика. Тоді ж у Львів. ун-ті кількість предметів матем. циклу поступово збільшували, були засн. каф. математики та астрон. обсерваторія. Студенти вивчали арифметику, прогресії, пропорції, добування коренів, початки геометрії Евкліда; особливу увагу викл. приділяли задачам на побудову. Важливим етапом у розбудові вищої М. о. стало створення Києво-Могилян. академії, де у 3-му і 4-му класах вивчали арифметику та геометрію. У 2-й пол. 18 ст. у ній відкрито спец. класи чистої математики, у яких вивчали алгебру, геометрію, алгебричні, гармонічні, геом. прогресії, змішану математику, механіку, тригонометрію, матем. хронологію. На поч. 19 ст. рівень вищої освіти, зокрема й матем., в Україні суттєво зріс, наук. центрами стали Ун-т св. Володимира (нині Київ. ун-т), Харків., Новорос. (нині Одес. ун-т), Львів. і Чернів. ун-ти, вони й донині дають ґрунтовну М. о. Фаховий рівень М. о. забезпечують Дніпроп. (нині Дніпро), Донец. (2015 евакуйов. у Вінницю), Житомир., Запоріз., Микол., Прикарпат. (Івано-Франківськ), Сх.-європ. (Луцьк), Сх.-укр. (2015 евакуйов. з Луганська у м. Сіверськодонецьк Луган. обл.), Ужгород., Херсон., Хмельн., Черкас. ун-ти, Нац. ун-т «Черніг. колегіум», Нац. (Київ), Вінн., Кіровогр., Полтав., Сум., Терноп., Харків. пед. ун-ти та ін. При Ін-ті математики НАНУ (Київ), Ін-ті приклад. проблем механіки і математики НАНУ (Львів), Фіз.-тех. ін-ті низьких т-р НАНУ (Харків), Ін-ті приклад. математики і механіки НАНУ (2015 евакуйов. з Донецька у м. Слов'янськ Донец. обл.), Київ., Львів., Ужгород., Харків., Чернів. ун-тах, Нац. пед. ун-ті (Київ), Нац. тех. ун-ті України «Київ. політех. ін-т», Нац. ун-ті «Львів. політехніка» та ін. функціонують аспірантура та докторантура з матем. спеціальностей.

Літ.: Працьовитий М. В. До концепції розвитку математичної освіти // Сучасна математика і матем. освіта: Мат. Місячника Ін-ту математики НАНУ в Нац. пед. ун-ті (1 берез. – 2 квіт. 2004). К., 2007; Рендюк С. Вища математична освіта в сучасних умовах і інноваційні технології // Витоки пед. майстерності. 2012. Вип. 9; Боярська-Хоменко А. В., Троцко А. В. Становлення та розвиток математичної освіти в Україні у XIX – на початку XX століття. Х., 2014.

М. В. Працьовитий


Покликання на статтю