МА́ФІЯ (італ. maffia — таємна злочин­на організація; сваві­л­ля, самоправство) — таємна централізована злочин­но-терористична організація. Уперше виникла на острові Сицилія (Італія) у пізньому Середньовіч­чі як засіб боротьби з іноземними заво­йовниками. Починалася з невеликих збройних формувань, які використовували латифундисти (див. Латифундія) для охорони своїх володінь. У 18–19 століт­ті від­булася консолідація та організаційне оформле­н­ня Мафії, внаслідок чого вона взяла під свій контроль практично увесь острів, стягуючи платню з великих земле­власників за захист їхніх урожаїв. На початку 20 столі­т­тя назву «Мафія» пере­брали на себе деякі гангстерські організації в США. Нині так називають найбільш небезпечні й структуровані види організованої злочин­ності. Найві­доміші Мафії у світі — італійська (неаполітанська) «Камора», американська «Коза ностра», японська «Якудза», сингапурська «Тріада» та колумбійський «Картель». Роз­різняють Мафію класичну (стару) й сучасну (нову). Класична Мафія ґрунтувалася на родин­них звʼязках (її основу становили «сімʼї»), без­умовному під­порядкуван­ні членів Мафії її голові, круговій поруці, поділі території впливу. Керівництво Мафії пере­ходило від батька до сина, від старшого брата до молодшого, її діяльність характеризувалася нещадним терором, основними засобами якого були шантаж, насильство, вбивство. Мафія виробила свою систему «справедливості», засновану на складному моральному кодексі — омерті. Її суть полягає у від­мові від апеляції до офіційної влади та в ухилен­ні від спів­робітництва з нею при роз­слідуван­ні будь-яких злочинів. Після другої світової війни центр італійської Мафії пере­містився з сільської місцевості до головного міста Сицилії — Палермо. 1987 року в Італії проведено суд над мафіозі, внаслідок якого засуджено 338 членів сицилійської Мафії. Від середини 20 столі­т­тя Мафія активно залучала до політичних процесів: окремі політичні діячі використовували її у перед­виборчих кампаніях для залякува­н­ня своїх конкурентів, їхнього фізичного знище­н­ня, боротьби зі страйкуючими робітниками, впливу на проф­спілки. У 1960-х роках на зміну класичній Мафії при­йшла сучасна Мафія з її високоорганізованими формами. Основними сферами діяльності стали наркобізнес, викраде­н­ня людей, професійна про­ституція, фінансові махінації, торгівля зброєю, «від­мива­н­ня грошей», одержаних злочин­ним шляхом. Сутність сучасної Мафії характеризують певні ознаки. Її діяльність має систематичний характер, здійснюється у ви­гляді промислу, роз­рахованого на тривалий час і має на меті одержа­н­ня високих прибутків, їй притаман­ні мобільність, при­стосува­н­ня до нових соціальних умов, внаслідок чого змінюються не лише структура Мафії, а й її гео­графія — вона набула між­народного характеру. Злочин­ні угрупова­н­ня мафіозного типу мають чітку організаційну структурованість: ієрархічну структуру типу «піраміда»; єдині для її членів норми поведінки і від­повід­альності за їхнє поруше­н­ня; сталий, плановий, закон­спірований характер злочин­ної діяльності; значні матеріальні ресурси. Важливе місце в діяльності Мафії від­ведене нейтралізації всіх форм соціального контролю, насамперед дій право­охорон­них органів. Під­купом та викори­ста­н­ням можливостей влади Мафія забезпечує ухиля­н­ня своїх лідерів і членів від кримінальної та іншої від­повід­альності, незакон­не пере­слідува­н­ня своїх конкурентів у бізнесі, політиці тощо. Діяльність Мафії чітко зорієнтована на по­стійне роз­шире­н­ня сфер свого впливу в економічній галузі. Поряд з нелегальними сферами бізнесу, що традиційно контролює Мафія, під її вплив потрапляє дедалі більша частина легальної економіки, особливо її над­прибуткові галузі, сфера приватизації. Характерним є зроще­н­ня Мафії з офіційною владою через проникне­н­ня її членів у політику, структури державного апарату, сприя­н­ня корупції. Лідери Мафії або самі стають політиками чи посадовими особами органів державної влади, або через інших політиків та пред­ставників влади в інтересах Мафії впливають на ви­значе­н­ня економічної, соціальної, правової, між­народної політики держави, на кадрову політику. Фактично Мафія намагається сформувати в державі паралельну, нелегальну владу, що, по­ступово роз­ростаючись, спочатку дублює, а потім пере­бирає на себе основні функції держави. Нова Мафія володіє над­звичайно широким арсеналом засобів досягне­н­ня своїх цілей: крім традиційного кримінального терору, до них додалися лобіюва­н­ня інтересів Мафії при прийнят­ті законів та інших нормативно-правових актів, купівля і викори­ста­н­ня ЗМІ тощо. Для сучасної Мафії характерними є спроби на­да­н­ня її діяльності закон­ного ви­гляду, навʼязува­н­ня су­спільству шляхом викори­ста­н­ня основних соціально-економічних ін­ститутів системи власних цін­ностей, героїзації своїх лідерів. Президентство Віктора Януковича в Україні можна охарактеризувати як функціонува­н­ня високоорганізованої форми Мафії. 2010 року мало місце системне проникне­н­ня пред­ставників злочин­ної організації в органи державної влади (зокрема й на найвищі державні посади), встановле­н­ня контролю над парламентом, виконавчою та судовою владою з подальшим під­порядкува­н­ням їхньої діяльності цілям цієї злочин­ної організації. У 2010–2013 роках Президент України Віктор Янукович узурпував державну владу та використовував її з корисливою та іншою протиправною метою. Цей період характеризувався мас­штабними роз­кра­да­н­нями державних коштів, тотальним пошире­н­ням корупції, масовим поруше­н­ням кон­ституційних прав людини і громадянина, роз­правою з політичними опонентами, незакон­ними кримінальними пере­слідува­н­нями неугодних громадських та політичних діячів, згорта­н­ням свободи слова, пере­творе­н­ням право­охорон­них органів у ре­пресивний апарат тощо.