Медвецький Яків

Визначення і загальна характеристика

МЕДВЕ́ЦЬКИЙ Яків (07. 01. 1880, с. Цвітова, нині Бучац. р-ну Терноп. обл. — 27. 01. 1941, м. Краків, Польща) — церковний діяч УГКЦ. Доктор богословʼя (1910). Після закін. гімназії студіював богослов. науки у Львів. університеті. 1905 рукопоклад. на священика, душпастирював у Станіслав. єпар­хії. Після здобу­т­тя докторату у Віден. університеті при­знач. проф. Станіслав. духов. семінарії (нині Івано-Франківськ), де до 1936 викладав Святе Письмо Старого Заповіту, старословʼян. мову, ексґезу та юдаїку (1912–14 також був віце-ректором). 1921 став референтом єпис­коп. консисторії, 1925 — почес. крилошанином, 1927 — ку­стосом, 1929 — архідияконом Станіслав. греко-катол. капітули. 1935 папа Пій ХІ іменував М. своїм домовим прелатом, а 1936 при­значив Апостол. адміністратором Лемківщини, який під­порядковувався без­посередньо Ватикану. Проводив діяльність для зменше­н­ня укр. впливу на насел. краю, що узгоджувалося з політикою уряду Польщі стосовно роз­ʼ­єд­на­н­ня та денаціоналізації українців Лемківщини, стримува­н­ня їхнього нац. руху. Під­тримував русофільство, спів­працював з Товариством ім. Качковського. Провів реорганізацію курії, внаслідок чого з неї усунено національно сві­домих священиків. Під­твердив заборону виконувати укр. духовні пісні в греко-катол. церквах, за­проваджену раніше. Від 1937 видавав двотижневик «Карпатський дзвін», одночасно заборонив священикам читати й виписувати часописи «Український бе­скид», «Наш лемко», «Нове село» (також звернувся з листом до пошт. урядів і постерунків поліції з вимогою надавали інформацію про порушників цієї заборони). 1938 пере­вів свою резиденцію із с. Рима­нів-Здруй у м. Санок (обидва — нині Під­карп. воєводства, Польща).

Літ.: Смерть Апостольського Адміністратора // Краків. вісті. 1941, 29 січ.; Шафран П. Український національний рух на Лемківщині після Першої світової вій­ни // Лемківщина. 2004. Ч. 2(97).

П. З. Гуцал

Завантажити статтю