КІЛЬЧЕ́ВСЬКИЙ Микола Олександрович (02(15). 06. 1909, м. Камʼянець-Подільський, нині Хмельн. обл. — 14. 06. 1979, Київ) — фахівець у галузях механіки і математики. Доктор фізико-математичних наук (1940), професор (1941), академік АН УРСР (1969). Заслужений діяч науки УРСР (1977). Держ. премії УРСР (1979) і України (1992) у галузі н. і т. Премія ім. О. Дин­ника АН УРСР (1977). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. фіз.-хім.-матем. ін­ститут (1933). Від­тоді працював у Київ. авіац. ін­ституті; 1941–44 — завідувач кафедри теор. механіки Ташкент. ін­ституту інж. залізнич. транс­порту; 1944–61 — зав. однойм. каф. Київ. політех. ін­ституту; водночас 1945–58 — проф. кафедр теор. механіки і теорії пружності Київ. університету; від 1959 — завідувач від­ділу аналіт. механіки поліагрегат. систем Ін­ституту механіки АН УРСР (Київ). Роз­робив заг. метод зведе­н­ня тривимір. задач теорії пружності до двовимірних, роз­винув метод роз­вʼяза­н­ня задач теорії оболонок шляхом за­стосува­н­ня інтеграл. рівнянь. Узагальнив по­становку і методи роз­вʼяза­н­ня тривимір. статич. і динам. контактних пружних і пружно-пластич. задач. За­пропонував новий під­хід до аналіт. опису процесів, що су­проводжують динам. контактну взаємодію твердих тіл.