Мревлішвілі Маквала Олександрівна — Енциклопедія Сучасної України

Мревлішвілі Маквала Олександрівна

МРЕВЛІШВІ́ЛІ Маквала Олександрівна (მრევლიშვილი მაყვალა ალექსან­დრეს ასული; 14(27). 02. 1909, м. Сігнагі, Грузія – 05. 09. 1992, Тбілісі) – грузинська поетеса. Канд. філол. н. (1958). Держ. премія Груз. РСР ім. Ш. Руставелі (1973). Закін. Тбіліс. ун-т (1930). Працювала в дит. ред. радіокомітету, н. с. Держ. музею, очолювала дит. секцію СП Грузії. Писала переважно для дітей, зробила вагомий внесок у розвиток груз. дит. літ-ри. Дебютувала 1927 віршем «წერილი აბასთუმნიდან» («Лист з Абустума»), перша кн. «ლექსები» («Вірші») надрук. 1940. Улюбленими книгами для дітей стали зб. «ჯეჯილი» («Джейл», 1949), «დილა მშვიდობისა» («Доброго ранку», 1950), «ჩიტო-ჩიტო» («Пташко-пташечко», 1956), «ჩემი ზეკარი» («Мій Зекар», 1960), «მე და დედა» («Я і мама» (1961), «შენ გიგალობ, პატარა» («Тобі співаю, малюк», 1973), поеми «ჭანჭიკელა» («Гвинтик», 1958), «მზისკენ» («До сонця», 1962; усі – Тбілісі) тощо. 1953 написала низку поезій про Україну – «მირგოროდში» («В Миргороді»), «კიევი» («Київ»), «ოქროს ჭიშკარი» («Золоті ворота»). Т. Шевченкові присвятила вірші «დნეპრთან» («Біля Дніпра»), «ტარას შევჩენკოს» («Тарасові Шевченку»; обидва – 1939), «შევჩენკოს მუზეუმში» («В музеї Шевченка»), «კანევში» («В Каневі»), «შევჩენკოს იუბილეზე» («На ювілей Шевченка»; усі – 1958). Перекладала з франц. та укр. мов. У перекладі М. опубл. вірші Т. Шевченка «І знов мені не привезла» та «Ой умер старий батько» (вміщені у зб. творів укр. поета груз. мовою «ლექსები და პოემები» / «Вірші та поеми», Тбілісі, 1939; 1952), низку поезій І. Франка, Лесі Українки. Окремі твори М. укр. мовою переклали А. Малишко, В. Малишко, В. Лагода.

Тв.: укр. перекл. – В Каневі. В музеї Шевченка // Поезія груз. народу. Т. 2. 1961; Зелені фіранки. 1968; Золоті ворота // Сузір'я. Вип. 16. 1982; Українським друзям // Там само. Вип. 18. 1983 (усі – Київ).

Літ.: Чачава Н. Светло, образно, музы­кально // Лит. Грузия. 1973. № 5.

Р. Ш. Чилачава

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю