Мудри Михайло — Енциклопедія Сучасної України

Мудри Михайло

МУ́ДРИ Михайло (30. 12. 1874, с. Руський Керестур, Воєводина, нині Сербія – 13. 10. 1936, там само) – русинський церковний і громадський діяч. Закін. г-зію і богослов. студії у Заґребі. 1900 висвяч. на священика у с. Дюрдьов й іменований актуарієм (секр.) єпископ. канцелярії в Крижевцях. Священиц. службу розпочав 1902 у с. Пргомельє (нині Хорватія), водночас був адміністратором парафій у с. Дишнік і Липовляни. 1912 признач. пом. керестур. священика А. Лабоша (старшого), від 1918 – адміністратор парафії. 1919–36 – парох у Руському Керестурі. Мав титул папського капелана extra urbem (іменований декретом від 19 січня 1917), декретом від 1 березня 1924 відзнач. титулом таєм. радника папи Пія ХІ. 1929 заснував у Руському Керестурі монастир сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Був одним із ініціаторів створення і першим головою (1919–36) Руського нар. просвітн. т-ва, засн. у м. Новий Сад. Для його потреб за власні кошти придбав будинок у Руському Керестурі, а також будинок і обладнання для друкарні. Брав участь у фінансуванні період. видань та книг русинів і українців Югославії, зокрема антології поезії і прози «Руско-українски алманах бачванско-сримских писательох» (Осієк, 1936). У період. вид. «Руски календар» (від 1921) і «Руски новини» (від 1924) вміщував статті з реліг. тематики, а також популярні статті з історії та географії.

Літ.: Папгаргаї Д. Михайло Мудри – живот и дїло // Руски календар 1995. 1994; Миз Р. Живот чече и капка. История парохиї у Руским Керестуре. 2010 (обидві – Новий Сад).

Р. Мизь, Н. С. Стаценко, М. М. Цап


Покликання на статтю
Р. Мизь, Н. С. Стаценко, М. М. Цап . Мудри Михайло // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=69818 (дата звернення: 25.09.2021)