Мудрість — Енциклопедія Сучасної України

Мудрість

МУ́ДРІСТЬ – позатеоретична форма філософського відношення до дійсності, яка не вичерпується пі­знанням істини, а потребує «життя в істині». М. визначають як досвідченість, що характеризується етич. духовністю, причетною до вищих життєвих цінностей. М. – результат використання пізнавал. та інтелектуал. зусиль людини в їхньому орган. зв'язку із потребами реал. життєдіяльності. М. – різновид практично орієнтов. свідомості, що підпорядков. завданням засвоєння норм і правил «правед.» життя. Генетично М. сягає синтетич. форми досвіду особи. На рівні філософії проблему М. використовували в концепції «софійності» світу, згідно з якою творчу смислонаповненість буття, його красу та довершеність визначають причетністю до М. універс. сили, що нібито керує світом. У рац. розумінні М. – архаїчна форма духовно-практ. освоєння світу. Деякі функції М., пов'язані з інтеграцією способу буття зі способом думок, використовує в новому контексті антропологія філософська.

С. Б. Кримський


Покликання на статтю