Музей Карпаторуський
МУЗЕ́Й КАРПАТОРУ́СЬКИЙ Засн. 1907 у Москві Ф. Аристовим. Найбільші надходження відбулися під час 1-ї світової війни, тоді ж у Галичині втрачено багато матеріалів аналог. змісту. Загалом у фондах зберігалося до 100 тис. витинанок із портретами й понад 5 тис. рукописів — автобіографії, спогади, щоденники, записні книжки, листування, літ. твори, наук. праці. Першим етапом упорядкування матеріалів М. к. було створення «Карпато-руської картотеки», що містила 10 тис. карток і коротку документацію. Вивчення й наук. оброблення матеріалів музею склали зміст числен. розвідок Ф. Аристова, насамперед його 3-том. праці «Карпато-русскіе писатели: Изслѣдованіе по неизданнымъ источникамъ». Було підготовлено машинопис у 3-х томах (125 друкар. арк., 2 тис. сторінок). Перше вид. 1-го т. (Москва, 1916) здійснило «Галицко-русское благотворительное общество» (Петроград, нині С.-Петербург) з нагоди приєднання Галичини до Рос. імперії (1918 відзнач. премією ім. О. Шахматова РАН). Містить нариси про діяльність і перелік праць Д. Зубрицького, Я. Головацького, А. Петрушевича та ін. Водночас у листі до О. Шахматова М. Сумцов зазначав: «…нет в ней Вагилевича, Шашкевича, Стефаника, Федьковича, Франко…, а есть Луцыки, Процыки и Вергун! и Дудыкевич!!». У 2-му т. розглянуто діяльність І. Наумовича, Б. Дідицького, І. Шараневича, В. Залозецького-Саса, А. Кралицького, І. Сильвая, В. Хиляка, Є. Фенцика, П. Свистуна, О. Маркова, Г. Купчанка, В. Щавинського, А. Полянського; у 3-му томі — О. Мончаловського, Д. Маркова, Ю. Яворського, М.-К. Глушкевича та ін. Текст був набраний, але за браком паперу друк зупинено. Влітку 1917 колекції музею передано на зберігання до міського ломбарду Москви, який згодом було розграбовано (їх вважають втраченими). 1977 Карпато-руське товариство (США) повідомило, що коректурні відбитки 2-го й 3-го т. частково збереглися, деякі розділи вийшли окремими виданнями. Збереглися також рукописні матеріали, що стосуються цієї праці Ф. Аристова.
Рекомендована література
Завантажити статтю
