Музей Одеського товариства історії та старожитностей

МУЗЕ́Й ОДЕ́СЬКОГО ТОВАРИ́СТВА ІСТО́РІЇ ТА СТАРОЖИ́ТНОСТЕЙ Засн. 1839 при Одеському товаристві історії та старожитностей, офіційно від­критий 1 січня 1843. Перші колекції подарували чл. товариства Д. Княжевич, М. Кирьяков, М. Мурзакевич, О. Стурдза. 1840 поповнився збіркою Микол. Чорномор. депо, 1842 — частиною зі­бра­н­ня археолога І. Бларамберга. 1858 до нього при­єд­нали Одес. міський музей старожитностей. До музею надходили памʼятки від Опікун. комітету іноз. поселенців Пд. Росії, за роз­порядже­н­нями різних мін-в, генерал-губернаторів і губернаторів, матеріали з роз­копок, що здійснювали члени товариства, від 1849 — усі археол. знахідки в Пн. Причорноморʼї, не від­правлені до С.-Пе­тербурга. Велику роль у комплектуван­ні колекцій ві­ді­грав О. Бертьє-Делагард. Серед дарувальників — генерал З. Аркас, нач. Рос. імператор. духов. місії в Єрусалимі Антонін (Капустін), археологи О. Ан­ненков, К. Косцюшко-Валюжинич та О. Уваров, колекціонер С. Бодилевський, гене­рал-адʼютант М. Воронцов, князь П. Вяземський, архі­єпис­коп Херсонський Інокентій (Борисов), адмірал М. Лазарев, митрополит Київський Платон (Городецький), історики М. Рігельман і А. Скальковський. Збірка музею містила колекції до­істор.; єгип.; еллін.; рим.; візант.; ґенуез.; монгол., татар., турец.; укр. і рос. старожитностей. Серед екс­понатів — речі камʼяного і бронз. віків; камені з написами, саркофаги, над­гробна скульптура; 28 камʼяних баб; колони, капітелі та ін. архіт. деталі; теракота; золоті, срібні, бронз., кістяні, скляні та камʼяні предмети реліг. і домаш. вжитку; зброя, зокрема козацька; золоті, срібні та мідні монети, медалі і жетони; рос. та іноз. від­знаки; ікони; види крим. і бес­сараб. міст і споруд; карти, плани; порт­рети запорожців, держ., церк., військ. діячів, засн. і чл. товариства та їхні авто­графи; грамоти й документи (серб., рос., лат., молдов., грец. патріарші, турец. та крим.); 50 креслень Афон. монастирів В. Григоровича-Барського; рукописи. У фондах — бл. 40 тис. од. зберіга­н­ня. Діяли Кабінет монет і медалей та б-ка. Спочатку обовʼязки охоронця-консерватора музею покладали по черзі на одного з членів товариства. 1873–83 ним завіду­вав М. Мурзакевич, 1883–95 — В. Юргевич, 1895–1911 — Е. Штерн, 1911–12 — К. Кагаров, 1912–13 — А. Селегінський, 1913–19 — Б. Варнеке, 1919–20 — К. Міліславлевич. 1919 екс­позицію згорнуто, колекції під­готовлено до вивозу з України, унаслідок чого частина матеріалів депаспортизувалася. У березні 1920 його націоналізовано і пере­творено на Одес. кра­йовий істор.-археол. музей. Нині колекції М. О. т. і. та с. пере­бувають у складі Одеського архео­логічного музею НАНУ та Одеського історико-крає­знавчого музею.

Завантажити статтю