Мукачівський Свято-Миколаївський жіночий монастир УПЦ МП — Енциклопедія Сучасної України

Мукачівський Свято-Миколаївський жіночий монастир УПЦ МП

МУКА́ЧІВСЬКИЙ СВЯ́ТО-МИКОЛА́ЇВСЬКИЙ ЖІНО́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Засн. 1360 князем Федором Коріятовичем як православ. чол. монастир (збудовано дерев'яну церкву та приміщення для монахів), хоча перші монахи поселилися на Чернечій горі ще в 11 ст. (за істор. джерелами, прибули сюди разом з Анастасією – дочкою князя Ярослава Мудрого). Перший ігумен, згаданий у грамоті 1458, – Лука, перший єпископ, згаданий у грамоті 1491, – Іоанн. Монастир володів знач. маєтностями, подаров. князями Коріятовичами. Зруйнований 1537 під час вій­ни між Габсбурґами і трансильван. князями (тоді ж загинула більша частина монастир. документів), відроджений 1538–50 при єпископі Василію І. У 1558 монастир відвідали посли моск. царя Івана Грозного. Під час правління єпископа Іоаникія Зейкана збудовано перший ка­м'яний храм і ротонду (арх. С. П'яменс) на кошти молдав. воєводи Костянтина Басараба. Тривалий час монастир був резиденцією мукачів. православ. єпи­скопа, духовно-просвітн. центром регіону. При ньому дія­ла богослов. школа (1776 переведена до Ужгорода й реорганізов. в учител. семінарію), тут переписували богослужб. книги. 1664 перейшов до греко-катол. чернечого ордену василіян, 1733 став осередком протоігумена провінції св. Миколая. 1766–72 зведено кам'яний монастир. корпус, 1798–1804 – Свято-Микол. храм. У 1920-х рр. роботу монастиря реорганізували ченці-василіяни з Галичини. Він мав цінну б-ку (понад 6 тис. рідкіс. книг і рукописів) й архів. 1946 повернено православ. монахам, 1947 обитель передано монахиням на чолі з ігуменею Параскевою (Прокоп). Фонди б-ки й архів розділено між краєзн. музеєм, держ. архівом і б-кою Ужгород. ун-ту. Від 1967 ігуменею була Афанасія (Багуряк), від 1984 – Феофанія (Бобер), від 1993 – Єпістимія (Щербан); бл. 50 р. духівником був архімандрит Василій (Пронін). Нині тут проживають 75 сестер та 3 священнослужителі. Монастир. ансамбль складають Свято-Микол. храм, домова церква Усіх Святих, храм-каплиця на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Діє швейна майстерня, є велике госп-во, сади, поля, виноградники. Святині: ікона Божої Матері «Скоропослушниця», список з Іверської ікони Божої Матері, привезений з Афона, хрест із частинкою Животвор. Хреста, ікона з частинкою мощів святителя Миколи Чудотворця, раки з частиною мощів преподоб. Мойсея Угрина, Олексія Карпаторуського, Гавриїла Седмиєзерського, маленькі частинки мощів деяких старозаповіт. святих і апостолів.

Літ.: Головацький Я. Подорож по Галицькій та Угорській Русі // Подорож в Укр. Карпати. Л., 1993; Данилець Ю. Сповідниця імені Христового. Життєвий шлях ігумені Параскеви (в схимі Ніни) (Прокоп) (30. 04. 1896–4. 04. 1967), настоятельки Липчанського та Мукачівського православних монастирів. Уж., 2014.

Ю. В. Данилець


Покликання на статтю