Мултих Георгій Минович — Енциклопедія Сучасної України

Мултих Георгій Минович

МУ́ЛТИХ Георгій Минович (28. 04. 1918, с. Велика Янісоль, нині смт Велика Новосілка Донец. обл. – 01. 06. 1993, Київ) – історик КПРС. Канд. істор. н. (1950), проф. (1964). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1970). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Закін. Об'єднаний укр. ун-т (м. Кзил-Орда, Казахстан, 1942), Рязан. артилер. уч-ще (РФ, 1943). Працював у Києві: в Укр. НДІ педагогіки; від 1949 – у Київ. ун-ті; від 1955 – в Ін-ті історії партії ЦК КПУ: від 1961 – зав. сектору публікації парт. документів, від 1968 – заст. дир. з наук. роботи; від 1974 – проф. ВПШ при ЦК КПУ. Заст. голови редколегії та один із авторів колектив. праці «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941–1945 pp.» (т. 1–3, К., 1967–69).

Пр.: Комуністична партія – натхненник і організатор перемоги соціалістичної революції на Україні. 1957; Ленінська теорія соціалістичної революції і сучасність. 1970; КПРС – керівнича і спрямовуюча сила радянського су­спільства. 1978; Союз нерушимый рес­публик свободных. 1982; Наступність і новаторство. 1986 (усі – Київ).

Літ.: Вербовий О. В. Мултих Георгій Минович // Істор. ф-т Київ. ун-ту: минуле й сьогодення (1834–2004 рр.). К., 2004.

Л. А. Ведмідь


Покликання на статтю